Я можу скільки завгодно пояснювати моїй киці Зосі, що немає сенсу загрібати гі*но в лотку. Що для того, аби наступного разу там було чисто, треба взяти совочок і викинути то всьо геть…
Звісно, можна сісти і поговорити з нею по душах. Можна чітко розкласти переваги совочка перед загрібанням. Можна погрожувати. Можна навіть бити, якщо нема клепки в голові.
Однак жоден з цих аргументів не буде дієвим. Бо Зося — кішка. Гарна, ласкава, розумна, одначе кішка. І що б ти не робив, вона не буде викидати гі*но. Більше того, вона вчить своїх дітей загрібати, пос*авши.
Щоправда, якщо прикласти зусиль, можна спробувати навчити її ходити не в лоток, а на унітаз і тим самим скорегувати поведінку.
Однак для цього треба кілька років і щоденна наполеглива праця. А я цього не робив. І не роблю. То які до Зосі поетензії?
Так і живем…
Руслан Горовий
