О, прівєт! Ти все таки прийшов! Що ж, заходь. Почувай себе як вдома. Можеш пропилососити. А не хочеш — давай побалакаєм. Про жінок давай. В Чернівцях жінки, які не їдять після шостої, п’яніють у два рази швидше. Май це на увазі. А тут ще нетутешні почали щось в місті ремонтувати і не вкладаються в терміни. Причина проста: чернівецькі банки повинні грабувати чернівецькі гангстери. Ну, і відповідно все решта.
Чого я такий, питаєш? Бо одного разу ти починаєш ходити квартирою в трусах і після цього зворотнього шляху вже немає. Тому я такий. Ти ж вдома також непередбачуваний чи не так? От бачиш. Ти кажеш, що не пʼєш? Можливо ти маєш рацію. Якщо алкоголь не примушує тебе танцювати і любити когось, то тобі взагалі не має сенсу пити. Ти безнадійний. А щоб мати надію чоловік повинен бути трішки наполегливіше, ніж Свідки Єгови.
Наостанок я його обійняв. Він був наполегливим. Перед тим як позичити комусь гроші, обійми його, можливо ти бачиш цю людину востаннє.
Сенси
З віком хочеться купити квиток у зворотній бік. А потім замислюєшся: а що я там тепер буду робити, в минулому? Грати в пєкаря? Вчитися в школі і сидіти на уроках забутої богом тригонометрії? Знову вчитися фізиці, яка в житті, на жаль, не знадобиться? Знову жити у незнайомому місті, яке так не охоче відкривалося?
Втім, потім зʼясувалося, що це ти сам не хотів це місто пізнавати. Ти взагалі не хотів пізнавати життя, а витрачав його на пусті забави. Крім того, ти вже втратив навички нападника дворової футбольної команди і розучився пливати брасом.
Ти вже більше не вмієш робити самопали і рогатки, а дворові дівчата, які колись подобалися тобі, вже розʼїхалися хто куди. З роками прийшло усвідомлення, що розумні люди одружуються рано, поки ще дурні. А ти одружився вчасно. То який сенс повертатися? Ніякого.
Добре що квитки в минуле вже не продаються. Немає сенсу. Треба жити майбутнім.
Монако
Я відлітаю у Монако! І покидаю країну «жигулів» і вареників. Ні, «жигулі» добра машина. Годинник в «жигулях» показуває не лише час, а й годину, о котрій поцупили акумулятор. Тобто цілком сучасний. Але я хочу в Монако, а там інші авто.
Там казино, дорогі ресторани і готелі. Там — гроші. Великі гроші. А у нас вареники із сиром з макітри, їжа єднання і слави.
Там дорогий алкоголь увиразнює відчуття, а у нас він дешевий і відтягує розвʼязку. У нас якщо в кімнаті висить картина Айвазівського, то кімната вважається з видом на море. Там просто вигляд на море, навіть якщо нічого не висить. У нас в ресторанах тьотки, в яких паспорт книжечкою, а в Монако на кожному кроці — леді ніжного пробудження. І біля них критично тактовні пани, в джинсах, дорожчих за мої, і білих капелюхах.
Отака статева мозаїка. Тому я відлітаю в Монако. Не старіє той, хто багато подорожує.
Середа
О — середа! Це, звісно, не пʼятниця, але також непогано. Різниця між роботою і вихідним неробством все менша і законне неробство все ближче. Хоча чим відрізняється дім від роботи? Дома я дивлюсь тік-ток лежачи, а на роботі сидячи.
Сподіваюся, що може настане такий час, що і пятниця буде вихідним днем. Кажуть, що вже десь з цим експериментують. Якщо досліди пройдуть успішно, то перейдемо на чотириденку. Вільного часу не буде куди дівати. Можна буде робити що завгодно.
Але чернівчани вже все переробили, тож будуть відпочивати. А це вони вміють. Взяти хоча б оцю сумнівну пісеньку «Моя мамка молдованка» і далі по тексту. До речі, це мистецтво чи можна не слухати?
Сьогодні середа. Ідея зробити коротший тиждень буквально зависла в повітрі.
Люди
Я вийшов на вулицю, а там люди. Багато людей. Всі вони різні, як не дивно. Двох однакових знайти важко, бо однакові живуть на різних континентах. Люди схожі лиш у Чернівцях — всі в імпортному, не з базару, всі добре пахнуть і майже не ходять пішки.
Дівчата не виходять заміж за ровесників. Їм потрібен багатий дід при смерті. Хоча дружба між чоловіком і жінкою можлива тут лише при певній долі фізичної відрази. Тому вони дружать з дідами, не забуваючи поглядати на те, як виходять заміж подруги. Це коли єлі запаркувався і йдеш собі в справах і раптом бачиш ще більш вдале місце для парковки. От і з цим така ж справа.
Шкільні канікули та відключення води – головні події, на які ми, чернівецькі люди, заслуговуємо. Наш світ настільки жорстокий, шо навіть у слові гаркавість є літера Р. Ідея штрафувати мешканців Чернівців за відсутність грошей буквально носиться у повітрі.
Святими тут стають по одному, а мерзотниками натовпи. Тож краще на вулицю, там де натовп, не виходити.
Володимир Килинич
