Лютневий світанок – це тиха симфонія кольорів і світла… Місто ще спить, оповите серпанком туману, що ніжно огортає землю. Але крізь цю прозору тканину, наполегливо пробивається сонце, яке всіма силами намагається розбудити лютий від зимової сплячки. Його яскраві та теплі промені торкаються вікон, золотавим світлом густо розливаються по кімнатах.
Навіть найзатятіші соні не встоять перед таким ранком!
Сьогодні суббота. День, коли час ніби сповільнюється, дозволяючи насолодитись кожною 
миттю. Ніякого поспіху, ніяких дедлайнів. Можна неспішно випити чашку ароматної гарячої кави, спостерігаючи за тим, як прокидається місто, як перші промінчики сонця, пробиваючись крізь туман, впевнено і настирно розганяють нічну темряву та розфарбовують небо в ніжні золотаві відтінки.
Тиша цього ранку – особлива. Вона наповнена вдячністю. Вдячністю нашим Захисникам і Захисницям, завдяки яким ми маємо можливість зустріти черговий ранок, відчути тепло сонячних променів і насолодитись цим дорогоцінним моментом спокою.
Нехай ця тиша, хоч і така тендітна й нетривка, стане для нас джерелом сили і натхнення! Мирного суботнього дня!
Оксана Павлюк
