Згадалося дитинство
барвисте контрасне
багато дитячого болю
від якого рятувала
книжкова радість
якогось дня
з колгоспного брехунця
залунало
виглядаю тебе ще з весняних доріг
обминаю у мріях стежини тернисті
замість тебе в саду раптом сніг раптом сніг
раптом сніг на зеленому листі
давно нічого не жду
се не значить
що не сподіваюся
але згадуючи цю пісню
повертаюся у світ
свого барвистого і контрасного дитинства
я виходити буду щодня на поріг
сподіватися буду що прийдеш колись ти
бо для мене той сніг ранній сніг ранній сніг
пізній цвіт на зеленому листі
так мало для болю
так багато аби йти
Євген Баран
