Колись давним-давно важкі часи породили сильних людей. Ті сильні люди підняли країни, створили правила гри, дали стабільність та хліб. А потім прийшли «гарні часи», де всі залипають в TikTok, живуть на ютуб-блогах і читають заголовки замість книжок. Настали хороші часи. Все ок. Але хороші часи, як виявилося, трохи псують. Люди стали ніжні, ліниві, з тривожністю і синдромом відкладеного життя.
І тут — сюрприз — почалися нові важкі часи. Бо слабкі люди, на жаль, теж створюють історію. Тільки не ту, яку хочеться читати.
Цей цикл настільки старий, що про нього писали і в Танаху, і в Біблії, і в Корані, і в Ведах, і навіть древні греки в шльопках і тогах це вже проходили.
Цивілізація — як батарейка: заряд — спад — заново. І от сидимо ми в цій точці зараз. У моменті, коли багато що болить, дратує і не працює. Але, якщо вірити цьому циклу, саме зараз виростають ті, хто потім зробить нову весну.
Нерви, злість, відчай і боротьба — це не кінець. Це початок нового витка. І можливо, саме ми — ті самі сильні, що народжуються з ж*пи.
Не здавайся. І пам’ятай: історія не раз доводила: після темряви — завжди світанок.
Ігор Савчук
