Суспільство

Весілля Файфур

30 рочків тому в мальовничому куточку України звеніло, гуділо, гриміло гарне дійство — весілля Файфур. 350 (!!!) гостей було розсаджено під шалашем, який будувався за тиждень до торжества. Усе, що ще недавно квікало, мукало, кукурікало зараз вже парувало неймовірними запахами на святковому столі. Відкопувалася перед тим з землі в скляних бутлях горівка.

Як розливали її по келішках, то всі дядьки аж сіяли, дивлячись, як вона виблискує на поверхні своїми пацьорками. Цілий грузовик, було доставлено пива «Жигулівського», сітра «Дюшес» і не одну бочку з квасом.

Доземно вклоняюсь і вклоняюсь своїм батькам. Бо вони, сільські трударі, дуже хотіли зробити наймолодшому синові найкраще весілля, і у них усе вдалося. За столами, все шуміло, глендзало і прицмокувало, а на великій площадці перед хатою різав духовий оркестр!

А в самий розгар події пішов дощ. І то не дощ, а злива!!! Хто реготав, хто не звертав уваги на дощ і «молотив» смакоти далі. А от жених, то розстроївся капітально. Але старі цьотки врозумляли: «Сірожику, то чого ти такий дурний! Таж тішся, бо файний дощ — то до богатства!»

Лупила музика, танцювало все весілля до впаду. Болоття від капців розліталося на всі боки… І так було два дні. Третій день законна складчина і з піснями, які розливалися до опівночі на весь Сиворівський яр. Ну а «поправка», то тягнулася ще тиждень.

Моя дружина, Ірина, вона — моя свята!!! Неймовірна краса і багатство душі робить життя повноцінним. Наших троє синів і самі вже створюють сім’ї. А я своїй дружині частенько кажу: «Терпи-терпи, Іруся, бо ж могло попастись тобі ще гірше, ніж я!». А в її очах бачу: «Та куди вже гірше!»

Слава Господу за все!!!

Сергій Файфура

1 Коментар

Залишити відповідь до Анатолій Пінчук Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.