15 березня 2024 загинув наш Юрек. Він очолив бій після 11 поранення … Останні 5 місяців ми часто бачилися, бо знову отримав надважке пораненняв в живіт з великою крововтратою. Вкрай складна евакуація на Київ з прифронтового міста, де його жахливо прооперували цивільні лікарі. Дякую хірургам ГВКГ (головного госпіталю), бо врятували вчергове життя нашому Юреку, кілька операцій і згодом довга боротьба з інфекцією в інституті Шалімова. Ніколи не думала, що він поїде на фронт відразу після повернення додому.
Володимир Юрочек як доброволець захищав Україну з лютого 2014 року. Десять років свого молодого життя він віддав за цілісність та суверенітет нашої держави. За десять років служив в полку «Азов», «Правий сектор», ССО, УДА та ГУР. В грудні 2021 року звільнився за станом здоров’я та після 9 поранень отримав статус інвалідність.
Але після повномасштабного вторгнення Російської Федерації 24 лютого 2022 року знову став на захист Батьківщини, в тому числі брав участь у боях під Києвом. Згодом у боях на Харківському, Чернігівському, Сумському, Луганському та Донецькому напрямку, також обороняв Бахмут. Проводив численні спецоперації у зонах бойових дій та на території ворога.
З 24 лютого по 28 лютого 2022 року брав учать у боях за Ірпінь спільно з підрозділом ГУР МО. У березні після прориву противника в напрямку село Ягідне – Шестовиця Чернігівської області проводив контрдиверсійні дії в тилу противника та отримав завдання замінувати основний шлях логістичного забезпечення Ягідне – Лукашівка та Шестовиця – Ягідне, внаслідок чого було знищено орієнтовно п’ять одиниць техніки. Після штурму противником 
села Лукашівка отримав завдання вивести поранених. Він не тільки вивів сім наших поранених, а й знищив командно–спостережний пункт. Наші хлопці захопили документи, картки, схеми, радіостанції та зброю.
Невдовзі Юрек знищив три танкових екіпажі в районі населеного пункту Беркіївка на Чернігівщині. Відбивав штурм населеного пункту Скорінець. П’ять одиниць техніки росіян заїхали в село Скорінець. Юрек з РПГ-7 підбив БТР противника та врятував командира роти, який отримав важке поранення. Після чого спільно з 15 та 16 окремим мотопіхотним батальйоном 58 окремої мотопіхотної бригади, виконував диверсійні дії в тилу противника в напрямку села Скорінець до села Ягідного. Далі діяв в районі населеного пункту Ладинка та Золотинка, аби виявити артилерію противника.
Пізніше Юрек прибув на допомогу 28 бригаді в село Олександрівка на Харківщині, бійці якої залишалися в оточенні. Брав участь у відбитті штурмових дій в районі міста Попасна Луганської області та знищив безпосередньо 10 окупантів. Після втрати міста Попасна відбивав його разом з механізованою ротою 15 батальйону та ротою вогневої підтримки.
Тричі брав участь у штормових діях в складі 67 бригади. Пройшов бої в с. Гольмівське, Новолуганське, село Покровськ, Травневе, с. Доломітне, міста Часів Яр, Покровськ, Бахмут, село Дружба, Шуми, Північне, Майорськ, Олефірівка, місто Костянтинівка. У 2023 році перевівся до Міжнародного легіону при ГУР МО України. На високому професійному рівні особисто брав участь у диверсійних діях в тилу ворога. В листопаді того ж року одержав важке уламкове проникаюче поранення черевної порожнини. Але незважаючи на тяжке лікування та реабілітацію не залишив службу та в березні місяці 2024-го прийняв свій останній бій, захищаючи нашу державу.
Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Лукашівка на Сумщині, ціною власного життя, рятуючи побратимів, Володимир Михайлович Юрочек загинув. Він був Янголом на землі, найкращою людиною, сином, братом, чоловіком, командиром та товаришем. Він був і буде еталоном справжньої людини.
Юрек був Лідером на цій війні. Завжди брав на себе всю відповідальність, і йшов першим на завдання, в бій. Жодне з поранень, які отримав, його не зламали. Це був справжній професіонал своєї справи. Він ніколи не піддавався емоціям, завжди зберігав холодний розум. Ніколи і нікого не залишив у біді. Він був людиною честі. Це чоловік, який завжди відповідав за свої слова та вчинки.
Юрек був справедливим, сміливим, благородним воїном. Про нього можна складати легенди… Побратими зібрали 25 000 підписів на підтримку нагородження Володимира. Військовослужбовць Міжнародного легіону при ГУР МО України військової частини А3449 капітан Юрочек заслуговує найвищої нагороди держави!
Оксана Корчинська
