Політика

Хороші новини наприкінці січня

Нє, ну щодо хороших новин, то їх у нас єсть. Наприклад, США розмістили у Європі свою нову зброю: ядерні авіабомби, що запросто можна кидать на скрєпних. І це лише початок у відповідь на їхнє нєхотєньє, щоб нас приймали в НАТО, бо як пишуть американські ЗМІ, росіяни бояться, що якщо Україна ввійде до альянсу, то у нас будуть розміщені американські ракети.

То американці дали зрозуміти, що вони й без нас знайдуть де їх поставити, націлені на кремль, були б ракети, а місце знайдеться. А польський президент Анджей Дуда зробив офіційну заяву, що для Польщі є загроза, бо їхні польські літаки постійно злітають, коли в Україні російські прильоти, то згідно статуту він має повне право поставити вимогу, щоб нас прийняли до НАТО.

Ну і всі, мабуть, бачили, як Генсек Альянсу Рютте на засіданні асамблеї міцно обнімався з Порошенком, це показали на всіх європейських телеканалах. Вслід за обіймами була зроблена заява, що Путін не може накладати вето на вступ України до НАТО, тут і до гадалки не ходи, що цей вступ відбудеться з іншим нашим президентом.

Та й Трамп у своїй мережі поки що лише натякнув: «Зеленський не ангел», тому всі ті, хто так палко недавно вітали його з днюхою у Фейсбуці (ніби він на їхні профілі заходе) можуть незабаром сильно розстроіться, бо прийдеться викидати вишиті хрестиком ікони з його сяючим ликом.

А ще в Україні зʼявився новий Малевич, і намалював свій квадрат, але білий, щоб оптимістичніше було. Чим сильно розчарував інших художників, які старались зі своїми фотожабами, де найбільше призів виграла пісяюча собачка на новий мурал на Дніпровській Набережній. А, може, то Сам вночі замалював свій портрет, де з лисини чомусь у нього росло дерево, а праве око було сильно більше лівого.

ЗСУ, де ще не всіх генералів пересадили, вдруге лупанули по Рязанській нафтобазі, головній постачальниці ворожої армії, сильно красіво палало, а до цього був мощний удар по їхній мощній авіабазі, де вони ремонтували свої бомбардувальники… З нафтою на росіі все красіве тільки починається. Танкери досі бовтаються в морі, ніхто не хоче їх прийняти в порт, до того ще й піратських там 180 штук, які прикривались прапорами інших країн.

Трамп пригрозив такими санкціями, що навіть Китай відмовився від тої нафти, бо китайцям западло втрачати такий великий ринок збуту своїх товарів, яким є для них Америка. Маланка таки свою шляпу зняла і мабуть, сказала своєму благовірному: нащо тобі лягати під Путіна, якщо ти сам можеш бути Путіним?! То він підсуєтився і зробив заяву на увесь світ: «Якщо ми не укладемо мирну угоду, то незабаром у мене не буде іншого вибору, окрім як запровадити високі рівні податків, тарифів і санкцій на все, що продається Росією Сполученим Штатам та іншим країнам».

Інші країни чухають потилицю та намагаються відхреститися від Росії на всякий случай, хто знає, що у того Трампа в голові. Он дружив і обнімався з Маском, обіцяв у Білому Домі поселити його офіс, а потім передумав і дав приміщення з глаз подалі, та ще й приставив аж дюжину контролерів, щоб ті вивчали, чи багато користі буде з того нового і непонятного департаменту. Тому багаті теж плачуть.

Он один англійський мільйонер звинуватив співачку Адель, що із-за неї не може продати свій маєток, який коштує 6 мільйонів фунтів стерлінгів, і його вже двадцять років відмовляються продавати ріелтори, бо співачка, яка його колись орендувала, десь ляпнула, що там живуть привиди, яких вона бачила вночі в коридорах.

Фіцо, премʼєр Словакії, теж заплакав, бо 100 тисяч народу, які вийшли на площу з протестом та кричали, що він підстилка Кремля — то не шуточки, а втрата більшості в парламенті та нові вибори. А він точно не бацька Лукашенко, що вміє «правильно» порахувати, і «набрати» 87 відсотків голосів.

Ну і недавній любимчик Банкової — Люся Арестович з бархатним баритоном, впав у немилість та визнаний майже агентом Кремля за те, що бовкнув якусь чергову х₴рню, а Безугла — на черзі. І шо ви знаєте про поганих дітей, коли лаєте своїх за непослух. У США, поки мамаша була зайнята Фейсбуком, двоє малюків полізли на шкаф, де їх сильно зацікавила одна ваза. Ні, вони її не розбили, а просто відкрили і висипали щось із вази на стіл, а потім розмішали той сірий порошок з молоком і зробили кашу-малашу, яку зʼїли. Виявилось, що то був прах їхнього дідуся, який тепер точно з ними навєчно, як дєдушка Лєнін з нашими піонерами.

А другий місяць зими кінчається, і весні бути.

Людмила Семенюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *