Нам важко обʼєктивно сприйняти пафосні слова речників США про те, що росія у війні проти України не досягла і не досягне своїх стратегічних цілей. Заважають нашому оптимізму щодобові уламки шахедів, пожежі і залишені ЗСУ містечка Донбасу.
Аграрії Україну не підвели. На зараз вже зібрано понад 35 мільйонів тонн зернових та олійних культур. 29 мільйонів зернових і близько 6 мільйонів олійних. Це попри війну та несприятливу погоду цього року. Планували навіть перевищити показники минулого врожаю, оскільки вдалося розмінувати значну частину посівних площ. Але й цей результат є непоганим. Продовольча безпека держави забезпечена.
Від 1 липня на території Російської Федерації буде заборонений будь-який обіг доларів США і євро у зв’язку з новими жорсткими валютними санкціями Сполучених Штатів Америки і ЄС. Про це повідомила напередодні Голова Центрального банку Російської Федерації Ельвіра Набіуліна.
Таких людей я помічаю відразу — у них робота в руках буквально кипить. Чітка зібрана, акуратна, в міру ввічлива. Це я про нову продавчиню, що стала працювати у великому павільйоні напів-фабрикатів, де я у Білій Церкві часто скуповуюсь. Субота. Надвечір. В тісному коридорчику набилося доволі багато людей.
Мені весь час пропонують (ба, навіть пхають) слухати, дивитися, читати одкровення українських ліберал-економістів: Пекар, Кущ, Кухар, Милованов… Всі вони мають вчені ступені. Багато статей і книжок. Їхня присутність в теле і ютуб-студіях просто зашкалює. Журналісти-ведучі просто мліють перед авторитетом гостей, демонструючи свою абсолютну нездатність опонувати демагогам з ученими ступенями.
Якийсь добродій Василь Харкавлюк у соціальній мережі поширив «рецепт» з числа «простих рішень»… «Один товарищ мене запитав: а як би ти подолав таку шалену хвилю корупції? Я відповів — страта! Уявіть… наприклад сьогодні піймали якогось митника, або іншого чинушу на хабарі, затримали, завтра він вийшов під заставу, а післязавтра був знайдений у канаві з запискою: я крав у країни під час війни. Така ж сама історія почала повторюватися з усіма… Даю 100% що казнакради, або не виходили б під заставу, або перестали красти».
Чому поляки не розуміють українців, а українці — поляків? Тому що українці до сільського господарства ставляться як до бізнесу, а поляки — як до соціальної програми підтримки села. Тому що аграрна економіка України побудована на великих фермерах та агрохолдингах, яких у нас 40 тис, а в Польщі домінують дрібні фермери, яких там 1,5 млн!
Моя скромна особиста думка щодо подій на польському кордоні…. Антиукраїнські акції поляків дуже яскраво висвітлили одну проблему. Зверхність, ставлення до українців, як до недолюдей (десь з того світу їм підморгує Адольф Алоїзович!) – все це показало, що ми маємо справу не з європейським народом, а з натовпом “традиційних цінностей”…
Замість проклинати поляків – може, варто спитати своїх царевичів, чому в них така німа й імпотентна позиція? Чому не оприлюднюють даних по кожному трейдеру? Де список кінцевих зернових бенефіціарів? Чому не ініціюють спільний із поляками моніторинг недобросовісних імпортерів? Маю марну надію, що наведені нижче пункти трішечки розширять жителям бульбашки розуміння зернової проблематики.
Минулий польський уряд воював за минуле. І програв, поляки не захотіли в Середньовіччя. Нинішня блокада – це про сьогодення і майбутнє. Так, польські протести є складовою загальноєесівського сільськогосподарського процесу: працювати мало – отримувати багато, сільське господарство – не бізнес, а дотаційна галузь. Водночас, проблематика є глибшою, аніж здається.
