Вперше за час повномасштабної війни відвідав театр. У Лесі Українки йшла моновистава «Ненароджені для війни». Я прийшов у костюмі й краватці і на своє здивування не виявив довоєнного театрального лоску. Навколо мене вирувала різношерста публіка: в джинсах, куртках, а дехто у шортах і кедах. Гардероб не працював. Відчуття війни було на сцені і в залі. Зі сцени похмуро з акцентом звучав «Рамштайн» з піснею Вакарчука «Обійми».
Category Archives: Культура
Чому фентезі, а не детектив?

Вкотре читаю про різке зростання попиту на фентезі. Видавці в Україні поволі нарощують цей асортимент, і українці справді готові платити за фентезі гроші. Пояснення: хочеться відволіктися від новин, реалій тощо. Бажання зрозумілі. Не зрозумілий вибір: чому фентезі, а не детективи, трилери, пригодницькі романи?
40 років тому
Усе переходить у спомини
В цілому книга цікава…
Пам’яті Валерія Шевчука. На дев’ять днів

Він був самотнім у придуманому ним магічному світі… Він створив свій унікальний світ, материк, у якому і жив, замкнений і недоступний для соціуму з його шкурною споживацькою психологією і домінуючим, на витрішки, плебейським популізмом. Цей шевчуківський материк – розлогий, багатошаровий і розкішний, і в ньому він поселив своїх численних літературних персонажів…
Тодось Осьмачка. Втеча від самого себе

Щоб вижити, вдавав із себе душевнохворого. І став ним. Сьогодні – 130-річчя, без сумніву, видатного українського письменника Тодося Осьмачки. І настільки ж видатного, наскільки й невідомого сучасним українцям. З одного боку наклався цензурний тягар совєтської системи, яка просто заборонила не тільки твори Тодося Осьмачки, але й згадки про нього.
Шукайте «свого» видавця

Мені практично щодня пишуть у приватні повідомлення: пропонують рукописи («..і моїй мамі сподобалося як я пишу, і сусідці також…»), часто просять поради щодо своїх текстів. Але правда в тому, що я не даю письменницьких порад — це не моя експертиза. Я видавчиня. А от кілька порад про те, як перетворити рукопис на книжку можу дати.
«Биті горшки» довкола Гончара
Трампізм від літератури

Ранок. Скролю стрічку. І ось – знову «наїзд» на творчість Гончара. Тепер від Андрія Кокотюхи. «Сірий, плаский, нудний, пафосний» – таврує. А заголовок від «Апострофа» сипле сіль на рану: «українського літературного класика знесли з п’єдесталу». Серйозно? Вкотре маємо банальний приклад – моська тявкає, а медіа підхоплюють і поширюють. Звісно, кількість переглядів, коментарів, вподобайок, відтак рейтинг – епатаж, як основа шоу-бізнесу, навіть не стільки бізнесу, як заробітчанства.