Рік тому, 3 грудня відлетіла у вічність душа народного артиста України, славного сина Землі Буковинської Мар’яна Гаденка. «Ввійшов я у своє надвечір’я зігрітий сонцем, вимитий росою. Життя подарувало мені квіти лиш восени, а я чекав весною…», — так він написав у своїй біографії. Народився 15 вересня 1955 року в м. Сторожинці в незаможній родині. Був п’ятою дитиною в сім’ї.
300-років тому народився український філософ та педагог Григорій Сковорода. Значення постаті Григорія Савича для української культури важко переоцінити. Бо, так чи інакше, ми всі трохи філософи і послідовники вчення Сковороди. Останнім часом маємо нагоду в цьому переконатися. А питання, які колись ставив Сковорода «Хто я? Для чого прийшов у цей світ?», часто-густо задаємо самі собі.
… Та з палицею пілігрима
У нові села й городи
Прямує тінь неутолима
Григорія Сковороди.
Ці поетичні рядки М.Рильського, присвячені великому українському філософу, богослову, поету й педагогу, колись давно декламував на шкільному вечорі, присвяченому його пам’яті. Вони щоразу зринають у моїй уяві, коли згадую Григорія Савича Сковороду. І сьогодні, у його 300-й день народження, також…
У мистецькому салоні КНУ імені Тараса Шевченка відбулась творча зустріч із артистом театру та кіно, викладачем Інституту журналістики — нині капітаном ЗСУ — Дмитром Лінартовичем, який виконав низку авторських пісень, поспілкувався із колегами. Вирватися на кілька днів із пекельної передової лінії фронту Дмитру вдалося ще й тому, що в Будинку кіно відбувся допрем’єрний показ ігрового фільму українського режисера В.Харченка-Куликовського «Обмін».
Відбулося певне підбиття підсумків щодо референдуму України за Незалежність. Віталій Портніков висловив думку, що цей вибір не усвідомлювало саме суспільство. Ярослав Грицак не погодився. Він вважає, що вибір Незалежності був свідомим, прагматичним, можливо, неморальним. Нова Україна, на його думку, з’явилася з УРСР, бо іншої України ніде було взяти. Цю тезу свого часу обстоював Іван Лисяк-Рудницький. Тобто 30 років ми були учасниками еволюції радянської України і її еліт, а також совкового суспільства на території радянської України до демократичного суспільства з економікою обслуговування. Найважливіше, що було збережено демократичний механізм зміни влади, саме збереження цього механізму викликало 2 революції — Помаранчеву і Гідності.
Я став би колись стареньким і, мабуть, ходив би в школу
у квітні або у травні під краплі дощів у такт.
Вологим ранковим бруком Хрещатиком чи Подолом
ловив би весняний вітер.
Та й так.
Правду кажуть, що не можна жити одними спогадами і минулим. Але довгими зимовими вечорами, коли всі справи зроблені-перероблені, а до весни ще – гай-гай як далеко, можна не тільки помріяти про Перемогу і щось запланувати на майбутнє, а й поділитися… спогадами. Бо це (знову ж таки, кажуть) – одна з нагород, яку приносить поважний вік, і при цьому, нагорода солодка… Що означає і що значить для мене цей значок, який я випадково знайшов у довгій шухляді своєї пам’яті?
Вчора, у день народин, в Україні та великому україномовному світі згадували дивовижного співака Назарія Яремчука… Тривалий час я зберігав у своєму архіві світлину із зображенням нашого славетного краянина, де він тримає пред собою чудового котика. Ця деталь додавала знімкові особливого шарму.
«Джамала зізналася, що для неї було дуже приємно поспілкуватися з президентом і отримати від нього НАСТАНОВИ для туру до США»… Колись ми в общазі КДУ ржали з журналу «Корея»: «Великий вождь товарищ Ким Ир Сен посетил строительство моста и указал направление строительства»…
Мій місяць читання книг з назвами міст завершую збіркою оповідань від Видавництво Старого Лева «Селфі в Парижі». В цю невеличку книжечку увійшли дев’ять творів, а їх авторами стали Катерина Бабкіна, Галина Вдовиченко, Лариса Денисенко, Ірена Карпа, Мар’яна Савка, Ірина Славінська, Олена Чернінька, Гаська Шаян та Андрій Шкіль. Така собі дівчача збірка розбавлена одним чоловічим твором. Я купила книжку на її презентації в рамках торішнього Форуму Видавців. Це була цікава і весела тусівка, де дівчата-авторки розповідали про свої пригоди в Парижі і про те, як потім вирішили поділитися з читачами своїми емоціями. І хоч у Львові в цей час, як і зазвичай, лив дощ, та на презентації панувала тепла і затишна атмосфера.
