Жінка везла у вагоні метро велетенський фікус. Розкішний, з твердими блискучими листками. Люди обережно його обходили.
— О, боже, як вона його сюди доперла? — здивовано розглядала я міцні крислаті гілки.
Жінка із фікусом
Category Archives: Суспільство
… Хоч і «підбитий» наразі
На жаль, із об’єктивних причин наразі я не воїн. Тимчасово. Не надовго. Я точно повернуся туди — до справжніх, до тих хто в окопах, до своїх хлопців, які саджають зір, дивлячись у «тєплак», «саджають» нирки, дрімаючи у вологих ямах, потерпають від спеки, умиваються дощовою водою, конкурують за лежак з членистоногими, рептиліями та земноводними, стоять на сторожі, аби решта могли спати спокійно.
Білоруські ягнята (діалог із чатрулетки)
— Добрий вечір, я з України.
— Здравствуйте, я из Беларуси.
— Українську розумієте?
— Да, конечно.
— А рідною мовою розмовляєте?
– М-м-м… Давайте я буду по-русски, хорошо?
Порада «бувалого» або День народження диплома
Вітаю всіх однокурсників — випускників факультету журналістики КДУ ім. Т. Шевченка 1989 року із майже забутим 28 червня тридцятитрирічної давнини. Адже того дня нам вручили дипломи журналістів. Чомусь мені здається, більшість моїх однокурсників можуть скептично пробурчати: ой, та навіть не знаю, де він лежить…
Чому такі активні британці…
Британці з-поміж решти причин ще настільки активні і безстрашні перед путіним поруч з іншими європейцями, бо вони відносно недавно мали свою війну і рішуче себе у ній проявили. Мова про війну з Аргентиною у 1982-му році, якою правила військова хунта і захотіла заробити балів, анексувавши Фолклендські острови під приводом «історичні землі і оце все». Бачите, історія з Кримом стара як світ.
Даша Туренко, світла українська душа
Остап Дроздов в аналітичній статті «Біженці чи втікачі з Донбасу» пише, що люди на сході України по суті заслужили на знищення (власне, це і відбувається сьогодні), бо усі 30 років нашої новітньої історії голосували за коммі, а потім за конченого яника, тобто путіна (і це гірка правда!). І ці люди тепер пожинають те, що самі сіяли 30 років.
Село і люди
Йду лугом. Поперед мене двоє дівчат котять доволі великий візок із сіном. Очевидно, сестри. Років 10-ть і 7-м, відповідно. Приблизно…. На сіні лежать граблі, в‘єтнамки, скакалка і якісь іграшки… Мене не бачать, розмовляють голосно.
Що нам дає статус кандидата в ЄС?
Минає 40 годин, відколи Україні надано статус «кандидата на членство в ЄС». Я не помилився. Бо офіційно Україна набула цей статус не 23 червня, після ухвалення позитивного рішення Європейською Радою, а 24 червня о 12:00, після опублікування в «Офіційному журналі ЄС». Що в цьому рішенні Євросоюзу є позитивним і корисним для пересічного українця?
Мій друг Піно!
Сьогодні його останній день роботі в Раді ЄС модератором прес-конференцій. Просто бомбезний чувак. І нaша дружба – нерозлийвода! А багато питали у мене: а чо-то тобі так часто дають мікрофон у Раді ЄС? Тепер можу сказати: тому що господар мікрофону був – Піно! А Піно — мій безбашений друг. Ще більш безбашеніший, ніж я сам.
Вишиванка для мами
Сорок днів тому маму поховали у вишиванці. Так вона заповіла, коли зрозуміла що йде… Здавалося, що вона готується до власних поховань, мов до найважливішого в своєму житті концерту. Але це не так, бо до останнього мама вірила, що житиме і співатиме в своїй «віддушині» — Носівському аматорському ансамблі української народної пісні «Горлиця».
