Не стало пана Геннадія, останнього з могікан. Міліцейського генерала i двічі губернатора. З тих політиків, хто називали речі своїми іменами, в т.ч. табуйованою лексикою, без зайвих політкоректностей. Але й уміли пошкоджені речі виправляти. Як ми з ним сварилися колись! В бутність Г.Москаля керівником чернівецької тоді ще міліцїї, а я працювала кореспондентом обласної газети.
Category Archives: Суспільство
Фундаментальна помилка атрибуції
На фоні прем’єри фільму «Я, Побєда і Берлін» за книжкою Андрія Кузьменка у неті вкотре піднялась хвиля коментарів про молоковоз і концерти за Януковича… Шо мене у цьому безкінечно вражає — так це вічний пошук українцями когось винного за їхні особисті недоліки. У психології це називається фундаментальна помилка атрибуції.
Єдиний правильний Москаль
Помер легендарний «мєнт» Геннадій Москаль. Неординарнa і неоднозначна була особистість, земля йому пухом! Напевне, в Україні немає такої людини, яка б не чула й не знала, хто такий Геннадій Геннадієвич Москаль. А його особисто знали сотні політиків, журналістів, бізнесменів… І я знав Геннадія Москаля.
На Колодія…
Обережно: перепостуни!
Дуже підозріло, коли людина протягом років постила у себе в соцмережах квіточки та котиків, і раптом почала висловлюватися про політику чи військові справи. Я завжди звертаю на таке увагу і дуже обережно читаю. Це, як правило, перепост якихось радикалів чи тіпа «експертів», які дуже далекі від того, в чому вони «експерти».
Дубов’язівський позніхір
Наш чоловік у Німеччині…
Невиліковні!
Як боротись із корупцією?
Якийсь добродій Василь Харкавлюк у соціальній мережі поширив «рецепт» з числа «простих рішень»… «Один товарищ мене запитав: а як би ти подолав таку шалену хвилю корупції? Я відповів — страта! Уявіть… наприклад сьогодні піймали якогось митника, або іншого чинушу на хабарі, затримали, завтра він вийшов під заставу, а післязавтра був знайдений у канаві з запискою: я крав у країни під час війни. Така ж сама історія почала повторюватися з усіма… Даю 100% що казнакради, або не виходили б під заставу, або перестали красти».
Переможець не отримує нічого
Перечитую Хемінгуєя — «Прощавай, зброє». Він був добрим письменником і справним солдатом, і знав, що війни розпочинаються, щоб завершитися, і завершуються, щоб розпочатися. І не зброя тут винна, а прихована людська войовничість і жадібність — мати чи не мати щось інше, могти чи не могти щось більше.