Дайош більше української графоманії!
Останнім часом часто чую тезу, що більшість сучасних українських авторів -- графомани. Хочу поділитися своєю думкою з ...
Культура мовчання і говоріння
Найгірше, що може зробити автор/перекладач/видавець, після виходу книжки - заходити під дописи людей у соціальній мережі, яким ...
Нам треба перемогти у цій війні, все інше – вода…
Тему води навіяли не тільки осінні дощі, котрі вже оселяються у Києві надовго, але й професійне, сільськогосподарське ...
Три сардини (нотатки мого друга Т.Р.)
Ця чорно-біла світлина з трьома сардинами на великому тарелі, збільшена десь до тридцяти сантиметрів в ширину і ...
Дні мої вечірні
Тиждень жив у горах, у заглухлому в хащах селі. За писаниною ніколи було облаштовувати побут. Увечері подався ...
Про дві сюжетні лінії в романі Леоніда Ісаченка
Щойно дочитала роман Леоніда Ісаченка «Гонитва на виживання» (видавництво «Апріорі»), -- емоції хлюпають через край. Книжку я ...
Не твоя війна…
Старі фільми іноді вчать дечому. Взяти хоча б стару чорно-білу стрічку Олександра Довженка “Земля”. Там є епізод: ...
Двері у завтра
Їх страшно відчиняти. Імперії страшні метастазами. Особливо під час розпаду. Їхня загибель завжди кривава і супроводжується крахом ...
Постмодерністський роман мого однокурсника
Коли замовляв цю книгу («Гонитва на виживання», видавництво «Апріорі»), мене мотивувала проста цікавість: що ж написав Леонід ...
Вранішня кава і деякі супутні сентенції
Вранішньою кава тільки й буває, та й то не завжди. Всі пізніші спроби причаститися цим дивним наркотиком ...