Дайош більше української графоманії!

Останнім часом часто чую тезу, що більшість сучасних українських авторів -- графомани. Хочу поділитися своєю думкою з ...

Культура мовчання і говоріння

Найгірше, що може зробити автор/перекладач/видавець, після виходу книжки - заходити під дописи людей у соціальній мережі, яким ...

Нам треба перемогти у цій війні, все інше – вода…

Тему води навіяли не тільки осінні дощі, котрі вже оселяються у Києві надовго, але й професійне, сільськогосподарське ...

Три сардини (нотатки мого друга Т.Р.)

Ця чорно-біла світлина з трьома сардинами на великому тарелі, збільшена десь до тридцяти сантиметрів в ширину і ...

Дні мої вечірні

Тиждень жив у горах, у заглухлому в хащах селі. За писаниною ніколи було облаштовувати побут. Увечері подався ...

Про дві сюжетні лінії в романі Леоніда Ісаченка

Щойно дочитала роман Леоніда Ісаченка «Гонитва на виживання» (видавництво «Апріорі»), -- емоції хлюпають через край. Книжку я ...

Не твоя війна…

Старі фільми іноді вчать дечому. Взяти хоча б стару чорно-білу стрічку Олександра Довженка “Земля”. Там є епізод: ...

Двері у завтра

Їх страшно відчиняти. Імперії страшні метастазами. Особливо під час розпаду. Їхня загибель завжди кривава і супроводжується крахом ...

Постмодерністський роман мого однокурсника

Коли замовляв цю книгу («Гонитва на виживання», видавництво «Апріорі»), мене мотивувала проста цікавість: що ж написав Леонід ...

Вранішня кава і деякі супутні сентенції

Вранішньою кава тільки й буває, та й то не завжди. Всі пізніші спроби причаститися цим дивним наркотиком ...