Популярності Владіміра Висоцького дивуватися не варто — цей син київського єврея, ну, майже українець, талановито протистояв маразму совєцької системи, у якій виросло моє покоління… Але коли вчора українські інтелігенти, до його чергового дня народження, взахльоб цьомкають і навіть лижуть цього російського співака – ну, хоч убий, не розумію! Бо більшість із тих цьомкателів не тямлять, що Висоцький, як і Солженіцин, був бунтарем лише у межах системи, і виключно в ній, не виходячи за оспівані ним червоні прапорці полювання на вовків.
Андрушко

Дивний сей чоловік. Дожив до солідного віку, а так, наче дитина. Ні-ні. Щоб ледар – ні. Веранду вимурував, немов картину вималював. Господар, яких пошукати треба. Але щось у ньому… Дерева живого вік не тюкне сокирою, а що вже тварину копнути чи курку зарубати… З поросям то завжди ціле кіно. За два тижні, як різати, Андрушко замовкає. Ходить похмурий, аж ніби хворий. Надійка, метка чорноока дружина, маленького зросту (через те й Надійка) за день, як уже будуть…
Дякую Вам, дітки! То не помилка…

Цікаво читати своє власне життя, мов книгу. Не багато людей доживає до цього, на жаль… Підлітком я мріяв про літературну кар’єру. Знав, що писатиму про любов, отже «радянським письменником» не стану. Бо не любила «радянська література» теми любові. Тож, моя доля — underground, казки та мистифікації, думав я. Це та зона, де мене не схоплять і не арештують.
Ю. Винничук «Весняні ігри в осінніх садах»

Мене заінтригував відгук панночки Надії Вовк на книгу, винесену в заголовок. Нині саме час слухати аудіокниги, бо світло вимикають часто, а що без нього робити взимку: кукурудзу лущити? Так нема ні хазяйства, ні кукурудзи… Тож вирішив на пару з дружиною послухати цю книгу в чарівній озвучці Олексія Богдановича. Але дружина, яка терпіти не може ні фемінізму, ні будь-яких інших -ізмів, послухавши зо чверть години, сказала, що коли сексизм і існує, як явище, то оце саме він і є, а їй не хочеться відчувати себе на місці жінок пана Юрка.
Юрій Винничук — «порнограф і збоченець…»

… Новий срач з приводу моїх «Весняних ігор в осінньому саду» на сайті «Враження» і звісно ж з переходом на особистість і брехнею про зневажливе ставлення до жінок. Головне, що дівчата, описані в романі, читали про себе з гумором і жодна ще не обурилася. Кумедно, що усі звинувачення могли б стосуватися не лише мене, а й Генрі Міллера, Томаса Пінчона і Чарлза Буковскі. Але знання світової літератури не належить до сфери зацікавлень домогосподарок.
Журфак Прилюка

Він любив нас, селюків неотесаних. Селюків, які відслужили військо. Дмитро Михайлович Прилюк. До сьої обойми потрафив був і я, хто зна звідки приїхавши до Кийова, та й став спудеєм журфаку КДУ ім. Т.Г. Шевченка. На вступних іспитах зірок з неба не хапав, можна було мене «зарізати» вмент. Але ж – але… Потім довідався, що напроти мого прізвища у вступній відомості була поставлена олівцем цяточка. Себто – «наш». Звісно, Дмитро Михайлович постарався… Я ж бо переміг конкурс «Проба пера», що Прилюк оголосив був у газеті «Молодь України»!
Леопарди полюватимуть на Донбасі

«Канцлер Німеччини Олаф Шольц нарешті зважився: Німеччина постачатиме Україні танки Leopard 2. Про це пишуть німецькі газети Der Spiegel і агентство Reuters. Таким чином, Німеччина зараз прогинається під сильним міжнародним тиском. Американці також відправили б в Україну свої танки M1 Abrams, хоча ці танки менш придатні. Рішення прийнято після того, як прем’єр-міністр Польщі Моравецький попросив дозволу відправити в Україну 14 танків (рота) Leopard 2», – цитата з сайту бельгійської телекомпанії VRT.
«Ти прощався, сину, ти прощався…»

Загинув син поета Станіслава Чернілевського — так само поет Ілля Чернілевський. Трагіка цієї смерті, що сталась у травні минулого року, у донецьких степах, є непроминущою, передусім для матері й батька, усієї родини. Оприлюднені вірші загиблого Поета, доти маловідомого, вразили своєю пронизливістю, справжністю, поетичною досконалістю… Вразили навіть самого Станіслава, про що я чув від нього самого.
Євгену Дударю – 90!
Пришиблене покоління

Хто такий «щирий» та «уміркований» український піїт-патріот (за Винниченком)? Тепер, до 24 лютого минулого року, і не пригадаєш. «Радіо Ніч» – радше спадає на думку «найгостросюжетніший, а водночас найліричніший твір Юрія Андруховича». Звісно, се визначення не моє, а промоутерів. Тих, хто без мила просуває сучукрліт і в тин, і в ворота.