Культура

Пророки-брехуни

Пророки — в сенсі «люди, які передбачають майбутнє людства або якоїсь її частини» — це фейк. Таких не існує і ніколи ніде не існувало.

Про це ще й досі бояться казати, бо чисто матеріалістичне, наукове розуміння хаосу й порядку ніяк не дійде до суспільної свідомости.

Всі кандидати в пророки, лжепророки та відомі постаті минулого, яких людство за звичкою називає пророками, діляться на дві категорії: одні називають дату здійснення своїх пророцтв (Нострадамус, Мессінг, Хрущов, …) — і опиняються в дурнях.., правда, вже після своєї смерти; инші — дат не називають і тому зберігають поважний статус як завгодно довго (наприклад, біблійні пророки — вже понад 2000 років, — а також українські нинішні політики — вже понад 27 років).

Зрештою, це для них, може, й важливо, але неважливо для нас. Для нас важливо зрозуміти, що ніяким пророцтвам, ніяким футурологам, політологам та иншим ворожбитам вірити не можна!

Брешуть!
Брешуть, і не схаменуться, і навіть карати їх не варто, бо воно в них як хвороба, до того ж, на мою думку, невиліковна. Инша справа, якщо хтось дуже потребує психотерапії.., ну, тоді, звичайно.., ви любите казки? Ні? Даремно. В казки треба вірити!

Чекайте, діду.
А як же наші національні Пророки — Шевченко, Франко, Леся Українка… хто там іще?

Так от, я для того й пишу, щоб заклИкати співвітчизників: давайте знімемо з плечей цих непересічних людей тяжкі середньовічні обладунки! Ніякі ж бо вони не пророки, це чесні люди, серед них є дуже розумні, є геніальні, є різні, але серед них немає брехунів.

І не було.
Це ми їх робимо брехунами, приписуючи їм пророцтва, яких вони ніколи б собі не дозволили. А хоч би й дозволили.., ну, що ж, у кожного свої мухи в голові.

Василь Триліс

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.