Подивився що наговорив Стів Віткофф в інтерв’ю Такеру Карлсону. Загалом нічого нового. Особливо після того, як Віткофф назвав «путіна великим лідером». Адміністрація Трампа вирішила загравати з путіним, бо так більше шансів на мирну угоду. Принаймні, вони так вважають. На ці резонансні заяви рефлексувати не варто, бо завтра можемо почути щось абсолютно протилежне.
Такий підхід переговорної команди американців теж уже не новий. Але зміни в зовнішній політиці США звісно відбулися кардинальні.
Ряд подій, серед яких розмова в Овальному кабінеті з президентом України, мюнхенська промова віце-президента США та прямі теплі відносини з путіним, попри його варварську агресію проти України та багато іншого, символізують кінець світового порядку, який ми знали останні десятиліття.
Епохальний зсув, який за своїми історичними наслідками може мати більший вплив для світу, ніж падіння Берлінського муру. І тут вже не варто дивуватися, а тим більше ображатися. Вже немає ніякого сенсу. Потрібно прилаштовуватися та готуватися.
Насправді, Америка неохоче взяла на себе роль світового лідера. Ізоляціоністська країна дуже довго не вступала в Другу світову, але потім на повну використала вікно можливостей. Варто визнати роль США в післявоєнному економічному зростанні, наукових відкриттях та життю без великих воєн. Незалежного від того, хто був при владі, республіканці чи демократи, США ніколи не відмовлялися від ролі захисників демократії від диктатури на всій планеті.
У цьому новому світі для США вже не є аксіомою факт, що демократії є кращими союзниками, ніж диктатури; що територіальну агресію слід обов’язково карати, а альянси і союзники є великою перевагою, а не фінансовим тягарем.
Ці думки не нові для США. Автор гасла «America First» Патрік Б’юкенен говорить про смерть Заходу вже десятиліттями. На його ідеї довго не зважали, через що він покинув Республіканську партію ще в 2000 році. Але зараз вплив його думок на формування зовнішньої політики США очевидний. До речі, 26 лютого 2022 року Б‘юкенен написав статтю «путін нас попереджав», де пояснив причини агресії проти України тим…, що путін не хотів воювати з США, що могло б статися в разі вступу України в НАТО. росія почала бомбити Україну, щоб врятувати Штати! І таке бачення – далеко не маргінальне для багатьох в адміністрації Трампа.
Думка перечекати 4 роки, поки каденція Трампа закінчиться – не варіант. Він та його команда чітко знають, що роблять. І це не тільки план «Project 2025», а і дуже активна атака на інституції стримування, якими так пишалися американці. Також варто звернути увагу на коаліцію, яка привела Трампа до влади. Там не лише вже зрозуміла MAGA, там і радикальні релігійні групи, і технократичні олігархи, крайні консерватори, любителі різноманітних теорій змови та всі, хто ненавидить «глобальну державу». Крім того, відбулася «трампізація» американського суспільства, що не може не вплинути на позицію Демократичної партії.
Тому потрібно визнати факт, який американці називають поява «нового шерифа». Він інший, більш брутальний, прагматичний, місцями з бандитськими замашками. Але так само сильний. Дійсно, цінності відійшли на другий план. Але військове виробництво і технології, економічна потужність, розвідка та багато іншого нікуди не поділися. І замінити це в короткій та середній перспективі просто неможливо.
Потрібно починати вивчати праці американських консерваторів. У Пітера Наварро, Пью Б’юкенена та багатьох інших ідеологів «трампізму» є багато різних ідей. Вивчати, вчитися співпрацювати, десь підлаштовуватися, шукати з ким вони будуть спілкуватися, розширювати кількість контактів. Все заради результату. Бо для нас це не просто питання тектонічного зсуву в світовому порядку. Це питання існування держави.
Який би шок не викликали окремі заяви чи дії, треба спілкуватися та доносити нашу позицію. Російські та американські праві консерватори зараз активно зближуються. Ми бачимо, що Трамп та його головний переговорник Віткофф часто повторюють тези російської пропаганди. А з ким з нашої сторони вони спілкуються? Схоже, що ні з ким. Це погано. І потрібно терміново виправляти.
***
«Ми можемо бути найбагатшою та наймогутнішою нацією і все одно програти світову битву, якщо не допоможемо нашим сусідам по світу захистити їх свободу та просувати їх соціальний та економічний прогрес», казав Дуайт Ейзенхауер. А його наступник Джон Кеннеді обіцяв, що «Америка заплатить будь-яку ціну, знесе будь-який тягар, зустріне будь-які труднощі, підтримає будь-якого друга, виступить проти будь-якого ворога, щоб забезпечити виживання та успіх свободи». Це вже минуле.
Світ уже не буде таким, яким став після Другої світової. Не здивуюся, якщо завершення цих 80 років підсумує участь Дональда Трампа в параді на Красній площі москви. Буде дуже символічно, хоча й огидно…
Олександр Ломако
