Кожного року 21 лютого я передруковую свій допис 4-річної давності. Щороку, 21 лютого, я хочу нагадати, що 21.02.2014 три «лідери опозиції» уклали угоду з Януковичем у час, коли на бруківці вже лежали трупи.
В «Угоді про мир» з Януковичем було прописано кілька речей, які на людських смертях собі виторгували «опозиціонери».
Протягом 48 годин мав сформуватися «уряд національної єдності» з числа Партії регіонів, «Батьківщини», «Удару» і «Свободи». В парламенті мала з’явитися змішана коаліція.
Обмеження диктаторських повноважень Януковича мало розтягнутися до вересня 2014 року, а самі вибори нового президента – не пізніше грудня 2014-го. Взамін за ще один рік Януковича «опозиція» отримувала квоти в змішаному уряді, зобов’язувалася за одну добу здати міністру Захарченку всю зброю майданівців, звільнити всі захоплені адмінспоруди й повернути туди «смотрящих» Януковича. Вони щиро вважали, що Майдан робить фатальну помилку, вимагаючи негайної відставки диктатора.
Це було не так давно.
Це — частина історії Революції. 21 лютого Майдан з тріском прогнав їх трьох. А 22 лютого, коли не стало Януковича, підписанти «Угоди про мир» стали владою. Майдан привів до влади своїх зрадників.
Кличко, який тиснув руку Януковичу, став мером столиці. Яценюк, який тиснув руку Януковичу, напрем’єрив на мільярд і зараз читає лекції. Тягнибок, який тиснув руку Януковичу, далі спить у вишиванці. Порошенко, який не тиснув руку Януковичу, зараз на його місці. З головних одіозних регіоналів зняті претензії. А Янукович по скайпу тролить усю країну, яка навряд чи заслуговує на щось краще.
21 лютого.
Вони завжди вміли торгуватися і домовлятися, навіть під музику «пливе кача». А ми не вміємо робити висновків. Тому 21 лютого треба не лише розстріляних людей згадувати, але й «нову владу», яка по цих людях зайшла на все готовеньке.
Остап Дроздов
