Фізика вибуху знайома з теорії і практики мільйонам Українців. Я можу описати як вібрують стіни і як тремтять тіла, але ми вже не здригаємося від вибухів. Ми не звикли до них, ми не збайдужіли, але — нам вже не страшно. Головним відчуттям залишається подив: російські ракети щоночі налітають на Київ, щоб убивати цивільних людей і руйнувати цивільну інфраструктуру — навіщо?
Це взагалі дико.Навіщо росіяни прийшли нас убивати? Тебе, мене, кожного, хто поряд і хто далеко? Залізні птахи, керовані з моzкви полюють на трепетні теплі тіла людей, руйнуючи людські житла. Це неприродно. Ким себе вважають ті роzіяни, що так уперто намагаються всіх нас убити? Навіщо їм далося вбивати мене, конкретно?
Це незрозуміло. Єдине, що спадає на думку — росіяни самі хочуть загинути, добровільно. Це самогубство. То й повбивалися б собі самі — там де вони живуть, ні — вони приїхали до України за тисячі кілометрів щоби вбивати нас, знаючи, що за нас помстяться Українські Вояки, вбиваючи тут їх — загарбників.
Це безглуздо, росіяни. Вас убиватимуть за вашу безглуздість. А ми вистоїмо. Ми не дамо ворогам перетворити нашу квітучу Країну на згарище, на пустелю.
«… Хто сіє вітер, той пожне бурю». Чуєш, оскаженіла маzковія?!!
Володимир Сердюк
***
Дрони. Шахерезади. Гучно гепає. Щось забагато вибухів, як для однієї ночі. Автосигналізації квакають, як жаби на болоті. Понад Дніпром видно летять, собаки.
Як давно вже треба б по Москві хоч чимось урвати… І по Тегерану про всяк випадок.
Кожну ніч казяться. А ніч тепла, запахи цвітіння, аж голова обертом. Йду подивлюся, десь пиво ще було у холодильнику… Пиву “відмовив”. Кинув шотик кальвадосу. Давно, ще зі студентських нових років, не пив такої глупої ночі. Обстріли корегують звички…
Вже на Лівому березі, щось горить.
Сергій Сулима
