От я і повернувся до улюбленої річки Ірпінь. Рік з лишком мене носило по закордонах. А повернувся до рідного – і камінь з душі… Доля безжальна, життя примхливе і жорстоке, природа байдужа, добро і розум їй невідомі.
Але добро і розум є в нас, у людях, якими грає випадок, і ми можемо стати сильнішими за долю, хай навіть на мить.
І ми можемо наблизитись один до одного, коли трапляється лихо, і зазирнути один одному в очі, ми можемо любити один одного і жити один одному на втіху.
Володимир Коскін
