Київ, 3-й тролейбус. Щойно в цьому тролейбусі «гавкалися» дві молоді мами за те, як поставити візочки зі своїми немовлятами так, щоб ті не заважали один одному.
— Тупая куріца!
— Сама пі*да!
— Панаражают, малолєтки!
— Панаставляют всєго, тут мєста для двух калясак хватаєт.
— Дура, б*ядь!
Дідусь-контролер знітився на своєму сидінні. Пасажири, неначе йоги, вивертають шиї від тих двох мам і дивляться у вікна, всім своїм виглядом вдаючи глухоту.
— Хабалка!
— Закрой є*ала!
Здавалось, ця пристрасна полеміка двох юних леді не матиме кінця!
— Так, іноземці, ану, тихо!!! Бо зараз службу у справах неповнолітніх викличу, — не втримався я і суворо гарикнув на них.
— А ти кто такой?! — спробувала «стартонули» одна з дівчат.
— Я ґрамар наці. Офіційний! Документи показать?!
Обідилися. Затихли.
— Фашист, — прошипіла одна з дівчат мені в спину на вулиці Олімпійській, коли я виходив.
Руслан Горовий
