Це було дуже давно, у 1976 році. Я тоді перебував у політичному таборі на Уралі. Мій старший друг і вчитель Іван Світличний дав мені журнал зі статтею про Томаса Манна. Там були посилання на жорстку критику на адресу Манна у зв’язку з його антинацистськими заувагами. Томас Манн був моїм улюбленим німецьким письменником, я зачитувався його прозою ще до арешту 1972 року.
Переглядав старі світлини і натрапив на оці, зроблені в Угорщині. Тож розповім одну легку, без політичного забарвлення, історію. Навіть не історію, а таку собі замальовку з натури. В інституті я був затятим будзагонівцем. А будзагони, так звані ССО, мали різні форми: дальні — БАМ, Тюмень, ближні — неподалік учбового закладу, загони залізничних провідників, ще якісь — в залежності від специфіки вишу… Але над всіма цими був ще ІнтерССО — будзагони направлялися за обміном за кордон, в соцкраїни: наші туди, їхні — в есересер.
