Культура Політика

Не захлинутись перемогою

Це було дуже давно, у 1976 році. Я тоді перебував у політичному таборі на Уралі. Мій старший друг і вчитель Іван Світличний дав мені журнал зі статтею про Томаса Манна. Там були посилання на жорстку критику на адресу Манна у зв’язку з його антинацистськими заувагами. Томас Манн був моїм улюбленим німецьким письменником, я зачитувався його прозою ще до арешту 1972 року.

Війна закінчилася поразкою Німеччини, але деякі німецькі інтелектуали засуджували цілком чесну політичну позицію Томаса Манна. Власне, про це і була стаття у тому радянському журналі.

Сьогодні я – сучасник і непрямий учасник іншої війни. Вона, ця війна, відносно скоро закінчиться. Поразкою Росії. Тому що російський диктатор Путін, багато в чому наслідуючи свого попередника Гітлера, воює не лише з відносно слабкою Україною, він фактично оголосив війну всьому сучасному цивілізованому Заходу. І він програє.

Війни мають властивість закінчуватися, раніше чи пізніше. Закінчиться і ця війна. Моя країна Україна відновить свою незалежність. Але мене, цілком звичайного українця, турбує майбутнє моєї країни. Так, я дуже боюся деяких моїх співгромадян у ролі переможців. Існує лише один метод запобігти тому злу, яке вони можуть принести Україні через дурість чи необережність. Цих людей у владі чимало. Деяких, входячи в президентство, привів через недосвідченість сам президент. Інші прийшли самі цілеспрямовано, використовуючи звичні для них та української держави корупційні механізми.

Без жодного сумніву індивідуальний та колективний Володимир Путін – породження пекла. Але сьогодні я вважаю за необхідне відкрито і цілеспрямовано застерегти моїх співгромадян від задушливого захвату перед перемогою над привнесеним до нас злом, не забуваючи про те зло, яке йде слідом за кожною перемогою. Це і зло ненависті, і зло байдужості до продовження помсти.

Ми не перші маємо пройти цей гіркий шлях, який колись пройшла Німеччина. І невдовзі, продовжуючи вмиватися своєю власною кров’ю, пройде Росія. Зовсім не українські політики виграють цю війну. Не вони наближають фізичний кінець російського диктатора. Але саме вони, брехливі та корисливі, навчатимуть нас відродженню України.

Іншими словами, але з подібним смислом застерігав післявоєнну Німеччину геніальний мислитель Томас Манн. Нам складніше, подібних до Манна інтелектуальних лідерів у нас немає. Мудрий і зважений Іван Олексійович Світличний давно сидить одесную Господа. Я дуже не хочу, щоб ми несподівано для себе не захлинулися своєю перемогою.

Семен Глузман

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.