На світлині Валентин Петрович Найдьон. Десантник на військовій пенсії, після інсульту. У нього 5 тисяч стрибків з парашутом. Залишився сам. Сьогодні заніс йому найнеобхідніше: воду, макарони, консерви, трохи солодощів, хліб… З хлібом, до речі, у Петровича найменше проблем, бо випікає самостійно.
В цей район Чернігова гуманітарка чомусь не доходить, але добрі люди з Рівного випекли три мішки хліба, два з яких я віддав людям, а ще один мішок завіз до нас на базу. Хлопці з нашого підрозділу ТРО між чергуваннями ще й трохи волонтерять: якщо з’являються солодощі, то розносять дітям, яких не встигли вивезти.
Ця війна згуртувала багатьох. Кожен, хто залишається в Чернігові і допомагає, без сумніву, для мене маленький герой. А великі герої смажать московських матрьошок, і, як показує оперативна обстановка, скоро, смажитимуть ще й білоруські деруни. А нам своє робити: кожен на своєму місці виборює спільну перемогу.
Віталій Назаренко
