Чому російська культура потребує глибокого переосмислення? Тому що це все базується на імперських конструктах, глибоко вшитих у твори навіть найкращих письменників, кінорежисерів тощо. Світ досі продовжує захоплюватися «загадковою російською культурою», при цьому точно потребує глибокого переформатування.
Західники часто запитують: у чому сьогодні винні Пушкін, Достоєвський, Толстой і так далі? Всі ці автори талановиті, сумніву в цьому немає. Але їхні твори є продуктом свого часу, і вони потребують сучасного уважного переосмислення, особливо з точки зору наслідків постійного колоніального та геноцидного характеру російської політики щодо України та інших пригнічених Росією народів.
Ну, простий приклад. На яких казках ми виросли? Скажімо, «Казка про мертву княгиню і сім лицарів» Олександра Пушкіна. Ми, українці, колись виросли на цих і таких казках. Але багато речей не помітили. У цій казці є момент, коли бездомна принцеса заходить до будинку сімох хоробрих лицарів і починає жити з ними. Зранку лицарі йдуть на полювання, і ось що про це пише Пушкін (у перекладі Петра Темпеста):
Темрявою би землю ще покрила
Коли на світанку сім братів
Виїхали б, щоб випробувати свою удачу
З довгим луком, стріляючи качку,
Або витягнути свій меч у бою
І сарацинський не сідла,
На Тартарі, вперед,
Відрубати йому голову під час удару,
Або гнати за черкесом,
З лісу посилають його лихо…
Тобто російські лицарі жартома заради ранкової зарядки виходять стріляти сарацинів, татар і черкесів. Важливо розуміти, що ці рядки були написані в той час, коли, наприклад, під час Великої Кавказької війни 1763-1864 років, було виштовхнуто цей народ з Циркасії. Тобто Пушкін пише про геноцид черкесів, яких можна і треба розстрілювати як качки, за його думкою. І не тільки вони, а й інші етнічні громади.
Це лише один приклад. Таких прикладів багато. Коли починаєш дивитися російську літературу, кіно і т.д. зі свіжими очима. Але раніше ми майже не помічали все це. Зараз у нас період глибокої детоксикації, чого і вам бажаємо, дорогий західний світе. І ні, це не те, що було в минулому і не стосується сьогоднішнього дня. Геноцидні дії Росії проти українців сьогодні — це монстр, який виріс у родючій землі глибоко імперської Росії та російської культури.
І ще одне. На мою думку, таку роботу з деімперіалізацією російської культури мають насамперед робити російські інтелектуали. Але чомусь більшість їх зараз дуже голосно розмовляють про свої страждання і шукають «жорстоких ворогів» серед українців, чеченців, сирійців, поляків, представників країн Балтії і решти.
Ірина Цілик
Фото Анна ЛІ
