Нещодавно святкували 100- річчя унікального чоловіка — Миколи Лукаша. Того унікума і дивака, що перекладав геніально і Сервантеса, і Гьоте…
Але й того, хто готовий був сісти до в’язниці замість хворого Івана Дзюби. Про що й написав листа до ЦК компартії України…
Так ось за цього крамольного листа Спілка совєтських письменників стала виключати Лукаша зі Спілки, що автоматично робило його тунеядцем і відповідно створювало передумови для в’язничного терміну.
Всі члени президії та бюро Спілки проголосували «за». Всі — не тільки змізернілі до нуля собки та абрами кацнельсони, але й Загребельний, і Павличко, І Юрій Мушкетик. Жоден не утримався, жоден не проголосував «проти».
Це все, що треба знати про тогочасну Спілку совєтських українських письменників.
Василь Чепурний
