… За пару хвилин закінчиться цей драматичний і пафосний день, 15 грудня. Мине і ейфорія. Гонитва за формою замість змісту, за тактикою замість стратегії.
Але я хочу, щоб завтра, у святу неділю, за Божественною Літургією кожен з нас, у першу чергу учасників собору від УПЦ Київського патріархату, покаявся в тому, що ми продали свого Патріарха, первоієрарха, святителя, відступилися від нього (хто більше, хто менше, хто свідомо, а хто — ні), відійшли від святої та невмирущої ідеї Київського патріархату.
Патріарх Філарет виявився духовно вищим за весь цей собор і більшість державних чиновників.
Вкотре побачив, що високі ієрархи, єпископи та навіть митрополити, бувають людьми без честі та совісті, тобто, щодня, спекулюючи на Богові, не вірять у Нього.
А Патріарх Філарет приніс Себе в жертву заради Церкви, України та кожного з нас…
Оцініть межу. Між нами і ним.
Господь милостивий.
Добре, що хоч так усе відбулося. Але це був компроміс із бісовськими силами.
Юрій Дорошенко
