Культура

Наливка вишнева й тернова

Справжніх наливок буває всього дві: вишнева й тернова. Справжній гриб буває тільки один – білий, справжня риба одна – лин, справжнє цар-дерево одне – дуб. Скрізь є свій цар, і він один. А от царських наливок аж дві, і це не випадково.

Цей дуалізм відображає, віддзеркалює, символізує і навіть стимулює одвічну двійність влади в нашому суспільстві, хоч би що там говорили історики, політики та інші психоаналітики про патріархат чи матріархат.

То все ілюзії, бо в підсумковому практичному висліді в будь-яку епоху спостерігаємо, а то й подибуємо, дивовижний паритет між жіночим і чоловічим царственними началами нашого буття: жодне з них не гине, але й не перемагає, а що чоловіки нахапують собі більше посад, то жінки зате довше живуть. Чоловіки кричать гучніше, зате жінки — пронизливіше. І отак у кожного свій маневр.

Треба сказати, що останнім часом жінки якось так ситуативно захопили нічим не виправданий контроль над наливками, і це вже на сьогодні призвело до помітного занепаду високої наливкової культури: вишнівка зробилась неприпустимо пересолодженою, а тернівка взагалі практично випала з ужитку. Зневажений терен перестає родити, а вишню вже на деревах точить якийсь хробак.

Жіноча схильність до цукру нічим не краща за чоловіче пияцтво. Чоловіки робляться алкоголіками, а жінки – товстючими. Це в них такий своєрідний реванш за чоловічі втіхи. Жінки кладуть цукор майже в усе, що бачать, і кладуть неодмінно в надлишок. Чоловіка, справжнього чоловіка, цим не спокусиш – тож жінки їдять це все самі! Ще й дітей привчають до солодощів. Та бог би з ним, хто їм того жаліє, але ж цукор уже не доходить ні до спиртзаводів, ні до самогонних апаратів, його з’їдають жінки! І ми ризикуємо опинитись перед черговою глобальною кризою…

В масштабах однієї окремо взятої садиби я взяв це діло в свої руки. І, як це часто зі мною трапляється, швидко досягнув запаморочливих результатів, якими гріх не поділитися з добрим товариством.

1. Ніколи не кладіть у наливку цукор! Ото чиста вишня і оно чистий 40-градусний продукт – і більш нічого, і ніяких витребеньок. Це сприятиме найкращій екстракції і найнатуральнішим смаковим переживанням.

2. Дайте собі труд (а краще жінці) вибрати з вишень кісточки. Для цього продаються спеціальні комп’ютеризовані пристрої, не пожлобіться купити, матимете значно менше клопоту.

3. Засипте сулію СВІЖИМИ СТИГЛИМИ вишнями, а проміжки між ними залийте горілкою. Закоркуйте й поставте сулію подалі від очей, бо їй треба мирно постояти хоча б два місяці. Загляньте до неї за кілька днів і долийте трохи горілки. Все.

Як прийде час, злийте й розкоркуйте наливку по зручних пляшках, а вишні… Отут починаються тонкощі. Вишні без кісточок! У них зовсім інший смак. Не заливайте їх водою, щоб потім пити щось таке 8-12-градусне. Краще наберіть добру жменю і вкиньте (вже в тарілку) хоч у борщ, хоч у капусняк, хоч у гороховий суп… та куди завгодно, навіть просто в рот. Тільки обережно: на 100 вишень без кісточок неодмінно трапиться одна з кісточкою… Пам’ятаєте, в роки розгорнутого соціалізму була дуже популярною «сборная солянка»? В ній належало плавати двом-трьом оливковим ягодам – та куди їм до п’яних вишень!

Жінка не забере у вас вишневу наливку, бо наливка не пересолоджена. В гіршому разі ви поділитеся, і це дуже добре.

Але ще краще – тернова наливка.
Технологія точно така сама, тільки кісточки не видаляються, а свіжі нарвані ягоди терну прив’ялюються десь на сітці. На тернову наливку жінки зазвичай не претендують, і це теж добре, бо терен споконвіку вважається суто чоловічою рослиною.

Не рви мене, мати,
Я ж не тереночок,
Я не тереночок,
А я твій синочок…

Ви кращу баладу десь зустрічали?!
Тернову наливку належить довго тримати в роті, а потім неспішно ковтнути й трохи посидіти, покірно дивлячись у вирій. Багато її не п’ють, хоча вона ніколи нікому не шкодить. Просто жаль таке чудо жлуктати, ніби якесь жігульовське пиво.

Мені доводилося заливати тернові ягоди горілкою вдруге й навіть утретє. На третій раз у наливці з’являється присмак амаретто – це вже вищий пілотаж: екстракція добралась до кісточок. Тернових.

Хто міру знає – здоров’я має.

Василь Триліс

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *