Вони прожили дуже по-різному. Це особливо відчувається в Римі, де Гоголь успішно ціле десятиліття розкошував завдяки «царевій помочі», яку йому вдалося випросити фактично ціною наклепу на… Тараса Бульбу.
Гоголь раптом розвернув його у бік царя (у фіналі спеціально виправленої ним редакції). У вишуканому римському кафе «Греко», де Гоголь чи не щодня проводив чимало годин і бачився з найвидатнішими митцями того часу, особливо відчувається, що звідси почався його внутрішній розлом.
Зробити з безкомпромісного й мудрого Тараса Бульби, який між іншим зізнавався: «І я Горація латиною читав» (!), прибічника царя – великий гріх. Питання вибору, моральності чи аморальності в житті і в творах досі гостро стоїть перед колегами-письменниками…
Кафе «Греко»,
або «За думою дума роєм вилітає»*
Тут Гоголь і каву, й життя смакував,
травив анекдоти і долю кував
у цім антуражі картин і скульптур,
де кава ще й досі – найкраща з мікстур.
У цім найстарішім у Римі кафе
він, певно, й ладнав собі автодафе…
І зводив хулу на Бульбу Тараса
так, наче Європа ця – табула раса…
І скільки ж тобі від царя золотих –
за те, щоб ти здався і швидше затих?!..
Чи знав ти, Миколо Ва-си-льо-ви-чу:
приводить це коло до паралічу?!
Лиш Юда позаздрить, що суми добивсь!..
А Бульба з тобою б, як з сином, повівсь…
Бач, шиш як помножиш на шиш, – ні шиша:
взяв царський бакшиш – ти мертва душа…
…Тут Штернберг радів анекдотам масним –
твоїм – українським, таким навісним!..
І ще оцінив новенький твій фрак –
не гірш, ніж у Ґете й Россіні, чи як?
Він, може, тебе саме тут просвітив,
що вірша Тарас тобі присвятив?
…Я чув: поперхнувся ти кавою тут
якраз за сто літ до сталінських пут…
А потім ти Ступку та ще й Якута**
доволі підступно відвів від Христа!..
… Простіть його, може, обидва Тараси:
спочатку ж те Слово було… як окраса.
Станіслав Бондаренко
*Так називається вірш Т. Шевченка, присвячений Гоголю.
**Відомий серіал «Тарас Бульба» з Богданом Ступкою, де головним художником був Сергій Якутович, знімався за «царською» редакцією, бо… на російські гроші. Режисер Бортко (до речі, пасинок О. Корнійчука) зазвичай у всьому дослухався до Якутовича, але в цьому питанні був, зрозуміло, невблаганним: так брехню перенесли ще й на екран.
