25 березня 1999 року, на п’ятому кілометрі автотраси Бориспіль-Золотоноша в дивній автокатастрофі трагічно загинув провідний український політик-опозиціонер В’ячеслав Чорновіл…
Соратники Чорновола вважають його загибель політичним підступним жорстоким убивством, розслідування якого не завершене й досі.
Того вечора, повертаючись із відрядження, Чорновіл і його водій Євген Павлов зіткнулись з автомобілем КамАЗ, який чомусь розвертався посеред дороги… Чорновіл і Павлов загинули на місці, прес-секретар лідера НРУ Дмитро Понамарчук був госпіталізований з важкими травмами.
29 березня 1999 року В’ячеслава Чорновола ховали на центральній алеї Байкового кладовища в Києві. На прощання прийшло понад 200 тисяч людей зі всієї України. Домовину з тілом покійного несли шанобливо на руках від Володимирського собору до самого місця поховання…
Вже наступного ранку після трагедії міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко, не чекаючи попередніх результатів слідства, поспіхом заявив, що лідер НРУ і його водій загинули в результаті дорожньо-транспортної аварії, а версія про замах навіть не розглядається.
В 2000 році головний свідок, один із тих, хто знаходився в кабіні самоскида під час аварії, помер раптово від «серцевого» нападу. Представники НРУ із самого початку загибель Чорновола називали політичним убивством. Однак справа була закрита вже у червні 1999 року.
Розслідування знову поновилось 27 березня 2001 року, однак невдовзі було припинено. У березні 2005 року за проханням депутатів Верховної ради від НРУ президент Ющенко ініціював повторне розслідування, і 4 квітня 2005 року його відновив генпрокурор Святослав Піскун.
Однак після відставки Піскуна восени того ж року розслідування знову зупинилось. Його було поновлено тільки в серпні 2006 року. 2 червня 2011 року Генеральна прокуратура України, провела ексгумацію тіла В’ячеслава Чорновола. А 23 лютого 2012 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області відмовився закрити кримінальну справу за фактом загибелі колишнього лідера партії «Народний Рух України» В’ячеслава Чорновола…
Отакі сумні та блюзнірські гойдалки!
Понад 20 років очікуємо на справедливе розслідування та праведний суд. Чи дочекаємось? Можливо. Якщо не забудемо Чорноволове: «Ліміт поразок вичерпано. В ім‘я України маємо перемагати!»
Ігор Ходак
P.S.
… У 1991 році оту листівку угорі під час перших виборів Президента України разом з друзями по Студентському Братству ми розповсюджували по місту Чернігову. Прикро, що тоді наші зусилля виявилися марними. А якби.., то все ло би бути інакше…
Олександр Соломаха
