Я слухав Вячеслава Чорновола і коротко з ним говорив наприкінці грудня 1998 у Спілці письменників. Мушкетик тоді зібрав молодих літератів на конференцію…
Чорновіл не відповів на моє запитання, чому Він, як лідер Народного Руху, не готував собі заміну. Так уважно на мене глянув боком, я сидів поряд з ним…
Мене здивувало, що Він не привітався і не говорив з Пахаренком, який був його довіреною особою під час виборів президента 1991 року…
А 25 березня 1999-го, вранці перед парами, коли стало відомо про його трагічну загибель, з однією викладачкою на кафедрі сталася істерика: «Коли той Рудий Панько нап’ється нашої крови?!»…
Питання-біль так і залишилося риторичним. Бо вампіризм влади лише зашкалює, а нарід так нічому і не навчився…
Євген Баран
P.S.
Думаю, що за його вбивством стоїть не Кучма, а Росія. Бо Кучмі він не заважав — він був до нього у «конструктивній опозиції». А заміни не готував, бо амбіції не дозволяли…
