НЕБЕЗПЕЧНЕ ІГНОРУВАННЯ — я би так назвав сьогоднішню ситуацію в Україні, небажанням виконувати власні ж рішення, заявлені постмайданівською коаліцією, Президентом, Кабміном. Нещодавній марш «За імпічмент» насправді є вимогою ухвалити Закон, який би унормував президентську діяльність, включно із можливістю відкликання за невиконання обов’язків.
Так є у всьому світі, так обіцяли нам.
У відповідь — ІГНОР!
Всі говорили і говорять про зміни виборчого законодавства, аби зробити депутатський корпус якіснішим.
На ділі — ІГНОР!
Вже поширюються думки, що далі першого читання цей закон не пройде. А отже, знов перукарі, водії, коханки олігархів будуть натискати потрібні їм, а не людям і країні кнопки…
Реальна боротьба з корупцією — ІГНОР!
Висновок: ті, хто ігнорують реальні зміни в країні — сприяють демаршу банди януковича, поверненню України під вплив Московії.
Ось чому ми не повинні бути байдужими!
***
«Феномен переродження людей, які стояли на Сценах двох українських Майданів» — таку тему пропоную для дослідження вітчизняним психологам (а, можливо, й психіатрам). Варто дослідити!
Від сходження на Сцену, сходинка за сходинкою, утримання на ній, і до безсовісного нехтування власними ідеалами.
Маємо знати!
Заради майбутніх Сцен і тих, хто на них прийде.
Почати пропоную з «революційного» Каськіва…
Микола Гриценко
P.S.
Гадаю, починати потрібно з вигодонабувачів — тих, хто профінансував встановлення сцени та винайняв охоронну фірму, співробітники якої «фільтрували» сцену Майдану.
На моїх очах ці охоронці не пропустили на сцену Героя України Степана Хмару.
А у більшості допущених охоронцями на сцену ідеали ніколи й не змінювалися — це особисте збагачення.
Від цих «діячів» ми завжди чули лише гарні слова, а добрих справ для суспільства в активі у них ніколи і не було.
Віктор Ляшенко
