Політика

В цивілізаційному тунелі

Скажу трохи радикально як для нинішніх «міротворцєв»… Але найкраще, що сталося з Україною за всі роки її незалежності — це два Майдани і війна з Росією.

Саме для України…
Не для Малоросії, не для УРСР, бо для цих війна з Росією це – ужос, ужос (разрив связєй, потєрі в бізнесє, братскіє народи, надо міріться і т.д.).

За нинішніх умов формування модерної української нації,
мир з Росією неможливий з двох причин: для Росії — незалежна, самодостатня Україна не існує апріорі, як і все українське без гібридних домішок «руського міра».

Ну, а по-друге, для нас «мір с Росієй», під керівництвом глибоко зросійщених керманичів, означає повільну сдачу всіх політичних, історичних, гуманітарних та цивілізаційних здобутків останніх 5 років, війна з якими вже розпочалася всередині країни руками нової влади, що мріє «замиритися», аби отримати доступ до ринку СНД.

Ну смішні ж… смішні… (як зрештою і належить кавеенщикам). Не буде ніякого миру, бо ми зайшли в цивілізаційний тунель, де виживе хтось один. Тікати нема куди, місця для маневру — катма.

Тільки битися…
Такий час, такі реалії. Аналоги в історії — Ізраїль.70 років суцільної війни і нічо… живуть!!!

Тому далі — тільки війна…
Гібридна, ініформаційна, гаряча, холодна, культурна, ментальна, війна ідентичностей, характерів, підходів, концепцій… Зрештою — одвічна цивілізаційна війна, яка ніколи не вщухає на лініях, де проходять тектонічні розломи — Схід-Захід, Азія-Європа, Деспотизм- Свобода.

Тому нєрвних просім запасаться крупамі, спічкамі і милом, бо постоять в сторонкє, нєрвно куря, нє вийдет. Першими від бомбових ударів гине саме мирне населення, що голосує за «мір і стабільность» — отакий парадокс життя.

І лише у тих, хто готується до війни — є шанс вижити, бо не мають жодних сантиментів і ілюзій на адресу тих, хто бажає нам кінця.

Тому тільки сильна армія, згуртована зубаста журналістика, радикальна мистецька еліта, твереза молодь, відповідальний бізнес, ну, і трохи вдачі… бо всяке може буть.

А там подивимось хто кого!
Займайтесь спортом, друзі, не втрачайте присутності духу, дивіться в майбуття з оптимізмом, ну, і тримайте зброю напоготові.

Чує моє мистецьке єство — далі буде дуже цікаво! Не всі виживуть. Тому насолоджуйтесь нинішнім днем поки є така можливість…

Антін Мухарський

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *