Обожнюю бесарабські села і селища у червні!
Всі дороги там обсаджені вишнями, а у червні вони саме дозрівають…
Стоять дерева обіч дороги, листя навіть не видно, всі червоні. Йдеш собі у справах чи, скажімо, в магазін — ліва рука з телефоном, а права — вся червона і липка. Сік вишневий тече…
Ну, важко не пощипати!
Поки дійшов по хліб, кілограми два зжер легко…
— Скажіть, у вас раптом не заведено бити в обличчя гостей, які зривають чужі вишні? — спитав я у продавщиці місцевого магазину.
–Та ви що! Зривайте собі!.., — відповіла вона. — Але обережно, — додала за секунду.
Юрій Патиківський
