… На ресепшені в готелі міста Дніпро персонал вболіває за Рашку. Неголосно. Поставивши на тихо звук.
Але за Рашку.
Не за Уругвай же?!
— Ну, куда ти бйош!
— Да он уже трєтій матч так бйот… — з досадою каже жіночка, яка зранку охоче говорила зі мною українською.
Не здивувався б, якби взнав, що її син десь воює. В ООС.
Взагалі, нічому не треба дивуватися.
Просто робити своє.
І позирати навколо.
Ростислав Мартинюк
