В соціальній мережі декотрі «аналітики» на тлі подій у Білорусі заповзялися розмірковувати на тему революцій. Мовляв, даремно відбуваються всі ці революції, бо через них усе тільки гірше… Я ж думаю, по-перше, ніхто не знає, що було б без революцій. Принаймні революції завжди покращували рівень життя, а без революцій з народом можна робити, що завгодно.
По-друге, люди не розуміють, що ані совок, ані Білорусь Лукашенка просто не могли і не можуть існувати. Настав для них край, як настав був край для Яника, московського підкаблучника.
Лукашенко просто здурів — хапати всіх, кого бачиш! Це ж як треба боятись своїх же громадян! Бити зовсім невинних людей, навіть лояльних до Лукашенка…
Це все, що треба знати про тиранію.
І це свідчить, що революції необхідні, бо починається з того, аби не говорили погано про владу, приходимо до того, що люди не можуть вийти на вулицю.
Свобода, вона або є, або її нема.
Білоруси уважали, що з бацькою жити можна, а насправді, виявилося, не можна. І коли хапають до вязниці синів і дочок, тоді вже ніхто не думає про хліб, бо той хліб нема кому їсти.
Ми із Зе теж уважаємо, що якось воно буде. А воно не буде. І вибору, окрім революції, у нас також нема.
Роксана Харчук
