Суспільство

Про гроші

Ходив голосувати і біля магазина стрів знайомого — той на ходу пив міцну каву. В кінці лютого я амбулаторно підліковувався, він же лежав «капітально».

Працює трактористом-комбайнером.
Середньомісячна зарплата — без чогось там 40 тисяч гривень. Робота — доба через три. В кабіні повний комфорт, спецівку вдягає лише на початку зміни, коли проводить штатне техобслуговування. Техніку веде навігатор з похибкою не більше 10 см.

Доки трактор на посівній рухається від краю до краю поля, можна почитати книгу чи подивитися телевізор. Але — 24 години на робочому місці.

В лікарню потрапив, втративши на роботі свідомість. В шийному відділі протрузії, перетиснута артерія і т.д. Загалом — результат довготривалого фіксованого положення тіла. Дуже тоді жалкував, що потрапив у лікарню в гарячу пору: «Там хлопці на силосі за місяць по три тисячі баксів отримають…»

— Як здоров’я? — питаю, бо скільки тут часу минуло?
— Нормально! Оце добу відпахав, дві години лише поспав. Та нічого — вночі відісплюся. Зараз господарство треба порати! Бройлерів узяли, поросята малі — нема коли лежать!
— При Вашій зарплаті ще й господарство?
— А як без нього?! Діти в Києві. Та й жінці нудто без роботи.

Я тільки плечима стенаю:
— Не хворійте, — кажу стандартне побажання. — Бо гроші грішми, а здоров’я не купиш.
— Да-да-да! — погодився недавній пацієнт неврологічного відділення. — Це точно! Не купиш!

Думаю собі: руйнація усих шаблонів ув одній долі — що село у нас бідує, що тримати хазяйство наших людей змушує кляте безгрошів’я, що мужик перехреститься, лише як грім гримне… А ще: чи піде цей «тракторист» голосувати? І кому голос віддасть? Останнє – найцікавіше.

Володимир Ворона

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.