Моїй тещі не вистачає вербального спілкування. Це помітно з того, що вона іноді навіть намагається поговорити зі мною.
Коли я йду до ванної кімнати, теща завжди, майже ритуально, запитує мене:
— Чи ти голову теж митимеш?
І кожного разу від цього запитання я завмираю, мов дубовий слуп. Бо я не маю що їй відповісти.
Я не знаю, що я там митиму, коли зайду до ванної: руки, ноги, дупу чи голову. Я просто не маю відповіді на це запитання. Я навіть сам собі не здатен відповісти: чи митиму я цього разу голову.
І ось сьогодні я чомусь вирішив відповісти їй запитанням на запитання:
— А чому ви про це запитуєте? — поцікавився я.
— Бо тоді я б дала тобі фена, просушити волосся, — відповіла моя теща.
Цінуйте тих, хто є, наразі, поряд з вами.
Ким би там вони не були. То все — Посланці Долі.
Володимир Сердюк
