Усім простила: сусідові, що ворався в межу,
братові, який спалив хату
і пустив з торбами по миру…
Подрузі, що ославила на весь світ,
просто так, по дружбі…
Другові, котрий став ворогом,
ворогові, що став другом…
І тим, хто підкидав дрова у кострище,
і тим, хто сукав із шовку петлю
і навіть на ній шукав ґудза…
Усім простила…
Боже мій милий!
Як легко прощати, коли віриш,
що ТИ усе бачиш…
Прости й мені, Господи!
Галина Тарасюк
