Суспільство

«Провтикане» покоління

Ідеш по вулиці і постійно обминаєш людей, які втикають у смартфони. Їдеш в транспорті — те саме. Причому більшість грає в якісь кольорові кульки, чи ще якесь доміно, навіть не в соцмережі сидять …

Психологи кажуть, що це доміно дуже добре знімає стрес.

Чи просто туплять у відосики, де хтось довго розпаковує новий мангал. Психологи кажуть, що так люди відволікаються від агресивної буденності.

Діти сидять в іграх, де треба не прої*ати і не впилятись літаючою паличкою в стоячу паличку. Психологи кажуть, що це розвиває реакцію і дрібну моторику. Після цього діти розбивають собі лоба об закриті двері і раз*обують смартфон, що випадає їм із рук.

Я тут не ви*обуюсь, сам такий.
Втикаю в смартфон. Про що і мова. Цікаво, як швидко втикання у смартфон переросте у глобальну світову проблему втрати певних навичок комунікації, працездатності, концентрації, реакції і, як наслідок, реалізації, як соціальної, так і творчої. А там — і депресії, суїциди, крах родин, бізнесів і країн, причому не тільки через маніпуляції в соцмережах, а просто через тупість, викликану втиканням.

Оце все, немотивована агресія, вбивства від абстиненції, в період ремонту смартфону і таке інше. Самогубство, через малу кількість лайків.

Знаю, що це вже давно почалось.
Знаю, що проблему вже порушено. Знаю, що це досліджується. Шукають вихід. Мене цікавить скільки часу? Рік, два, п’ять? Думаю проблема буде наростати і це станеться дуже швидко — коли кількість про*обів через втикання переросте у сніговий вал, який стане загрозою цивілізації. І просто загрозою безпеки життю. Коли настане атрофація елементарних життєвих функцій?

І нове покоління умовних хіпстерів відмовиться від смартфонів, і буде проводити демонстрації, щоб капіталісти не винищували людство. І будуть спілкуватись між собою сигнальними прапорцями і димом. А революціонери будуть казати, що пролетаріат вже давно не є рушійною силою… Та який там пролетаріат, навіть пригнічені сексменшини, не є рушійною силою… А рушійною силою розвалу буржуазної системи є… люди, що втикають у смартфон.

А психотерапевти масово будуть вести групи за аналогією з анонімними алкоголіками: «Мене звати Бред, я туплю, бо втикаю в смартфон». А люди із сумом в очах і мішками під ними будуть відповідати хором: «О, ми всі такі, і ми тобі допоможемо! Ми теж тупили!»

І що прийде на зміну? Не знаю. Це лишається таємницею і інтригою.

Я тут змалював один бік медалі, причому наляпистими мазками. Інший бік медалі — це люди, які проти прогресу і, як наслідок, просто не в курсі, що навколо відбувається і взагалі мишей не ловлять.

Олеха Манн

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *