Гадаю, років через сто про нас усіх зніматимуть документалки та серіали, які за рейтингом заввиграшки переплюнуть серіал «Чорнобиль». Показуватимуть ключових осіб і всіх причетних, відтворять хронологію подій. Біографічні довідки, психологічні портрети злочинців. І люди майбутнього вдивлятимуться в наші обличчя і не віритимуть, що ми на таке були спроможні.
«Дивіться, — скажуть, — на цих самозакоханих бездушних монстрів, які хотіли їсти якнайчастіше стейки і рибу, літати на моря, мати щороку нову модель айфону і жити на широку ногу. Дивіться, ці потвори всім розповідали, що успіх – це заробити якнайбільше грошей. І тепер нам бракує води, тепер у нас засухи і неурожай, і брудне повітря, і захворюваності, і безробіття, і на сонце ми тепер не виходимо, бо ультрафіолет смертельний, а озоновий шар тепер треба купувати… А ці, дивіться, під білими парасольками засмагали на узбережжях…»
Знаєте, це так смішно – охати над катастрофами минулого і одночасно організовувати нові…
І якщо ми однаково вже всі потрапимо до того фільму про нас із минулого – то варто потрапити хоча б до сцен масовки.., і зіграти там якнайдрібнішу роль найдальшого плану, або і взагалі – стати тим придурошним, який казав усім довкола – схаменіться!
Володимир Гевко
