… А з іншого боку, при увімкнутих уночі вуличних ліхтарях, ніколи так добре не було видно зоряного неба. Так, як його видно зараз, коли пересуватися доводиться у майже суцільних сутінках. Вогні великих міст (майже за Чапліним) заважають стежити за зорями, які навіть вдень насправді нікуди не зникають з неба. Не раз доводилося читати, що сидячи серед білого дня, приміром, на дні глибокої криниці, можна без проблем бачити звичні нічні сузір’я.
Дуже цікаво дізнатися, що ті, хто таке пише, шукали на дні тих глибоких криниць? У будь-якому разі, саме з цієї причини, місця для астрономічних обсерваторій, з яких ведуть спостереження за зоряним небом, обирають подалі від великих мегаполісів.
Нині небо над Чернівцями у хмарах, тому зірок майже не видно. Вже не виділяється особливо яскравим блиском Юпітер (моторошно уявити, що це та сама планета, за супутниками якої спостерігав у свій телескоп сам Галілей!), тільки де-не-де зблисне між хмарами яскрава цяточка невідомої зорі. Зате Місяць добре видно. Він тепер особливо дивовижний. Немов половинка великого кавуна чи головки жовтого сиру.
Цей одвічний німий супутник Землі безсторонньо спостерігає за метушнею дивних істот на поверхні голубої планети, частиною якої сам колись дуже-дуже давно був. Скількох він вже бачив за останні тисячі років, регулюючи припливи й відпливи світових океанів, скількох ще побачить! Якщо, звісно, буде на кого дивитися.
Юрій Чорней
