Отак не трудно труждавши, а граючи-співаючи, турботлива онученька прилаштувала дєдушку до праці. Щоб не скучав у своїх апартаментах, не длубався у носі і не чекав чорної кончини. Вдягли, знацця, дєдушку у все стерильне, в м’якенькі бахили обули, зеленою пов’язкою з профілем Голобородька уста зімкнули, тицьнули у тремтячі руки острого скальпеля, завбачливо натягши на цей його старечий трем брезентові пальчата, щоб дєдушка, бува, не порізалися…