Бачу, йде чоловік назустріч по стежці, який хоче в мене щось спитать. Я таких вже вгадую здалеку… Підходить, каже:
— Я оце давно хотів вас спитать: з якою метою ви ходите з оцима палицями?
— Та, без особливої мети. Просто так. З метою фізичної активності.
Вася все більше нагадував сам собі товариша Троцького, і зовні, і за суттю. Такий же опортуніст, нахаба і бабник. Схильний до шкіряних камізельок і бронєпоїздів. І до суперечок. Корочє, рєволюціонер. Але чи треба та революція? Може обійтися еволюцією, повільною та послідовною? А то у нас нині всі революціонери, а справи стоять.
