Пізні діти Прилюка

Жила/була у нас в общазі однокурсниця – квадратура кола. Ну, це – 1.50 зросту і 1.50 у вшир. І вона їздила на всі екзамени о 7-мій ранку (хтось їй навпихав у мізки, що професор о тій порі ще не розчумався зі сну, і п’ятірку ставить лиш би від’ї…тися). Це справді іноді «проходило», але частіше – ні.  Відрахували однокурсницю за нездачу екзаменів…

***
Алла М. закохалася у Владо Дудуца (студента з Братислави, дуже красивий мальчік був)…
І ось привезли ми наших словаків до Одеси (опісля того, як вони нас приймали в Братиславі). І Владо сказав, що хоче подивитися катакомби… Хто зі мною?
А ніхто – тільки Алла… І ось вони пішли в ті катакомби, вдвох, ось уже вечір, а їх нема…
Підняли на ноги всю одеську міліцію: пропала студентка (Київський універ) і студент (Братиславський універ)…
Такий рейвах здійнявся… Мама, не горюй…
Аж ось вони, окатакомблені, з’являються — такі милі і тихі, умиротворені. Я кажу: вас тут вся міліція шукає… Вони мені: ну, і що? Нам добре…

***
Коли багаті студенти на спільній студентській кухні варили курку – їм дуже часто не судилося було дочекатись її повної готовності… Курку якось тихо, але блискавично із того окропу викрадали (якраз тоді, коли вона ось-ось доходила)… і ці студенти потім лиш хлебтали той бульйон від курки, і були щасливі…

*** 
Саша Б. купив 10 яєць, але пательні в нього не було… Він до мене: шо робити? Ну, придумай шось! І ми придумали. Сашко смажив яйця в алюмінієвій каструлі (не знаю, де він її знайшов?), всі 10 одразу, у два чи три шари. Сам з’їв 9, а мені одне яєчко уділив.

*** 
Однокурсниця жила в общазі (там, де й ми всі жили). Але вона була не проста, а гонорова.
А то був місяць лютий чи січень? Морозно було, дуже холодно…
А в туалеті, що в кінці колідора, не було скла. Хтось їх повибивав, і крижаний вітер гуляв, де собі хотів… І ось вона, та гонорова однокурсниця, написала депешу декану:

«… я свою красавицю тут відморожу.., а вся ця ваша блядська журналістика моєї красавиці не вартує…».

Шкло вставили… влітку…

*** 
Потім якось та ж однокурсниця «посіяла» своє золото…
Вереск був на всі п’ять поверхів: украли!!! Я вибігла на той оскаженілий крик. В її кімнаті посунула ліжко, а там то золотішко і лежить (ланцюжки, кульчики, перстені)…
Я їй кажу: здай це все до банку, там надійно буде.
Вона мені: «Да нєт, мнє же нада красоваться…»

*** 
Аллі постійно передавали ковбасу і котлети (раз на місяць)…
А ми жили в одній общазі від ТБ… Алла завжди з нами ділилася (цілим тазіком котлет і ковбас)… І у нас був спільний холодильник (поділений на полиці, твоє/моє)…
Але раптом почали зникати котлети… Ми з Аллою вирішили недоспати одну ніч.., і… увімкнули світло, і «застукали» Олю, яка сиділа в позі лотоса перед холодильником та поїдала ті котлєти…
Зробили їй «вліваніє» (тіпа – всі заробляють одні й ті самі гроші, у всіх однакова стипендія)…
Не знаю, як зараз, чи зрозуміла Оля ту давню котлєтну тему…

*** 
… Однокурсники-кияни в пошуках романтики навідувалися до нас в общагу заночувати…
Ми їм смажили картоплю, купували сухе вино «Ркацителі» і кабачкову ікру…
Вони думали, що у нас так щодня… Особливо полюбляла це діло Вероніка С.

***
…