Культура

Афоризми Павла Загребельного

А що таке старість? Може, її й немає зовсім, а є тільки зношеність душі. В одних душі зношені вже замолоду, в інших – незаймані до високих літ.

****
Але живі боряться! Ні голод, ні нещастя, ні сама смерть не об’єднують людей. Об’єднує їх боротьба. Тільки в ній порятунок для людини. Тільки в ній здобувається найголовніше – воля, свобода.

****
Жива людина завжди складніша й дорожча за всі наймудріші писання й відповіді.

****
Лицемірство й обман ніколи не сміються, а завжди надягають машкару поважності.

****
Людина вмирає, а дім, зроблений нею, стоїть, і пісня, складена нею, співається тисячу літ, і казка живе спервовіку, витвори думки й уяви триваліші за саму людину. І правда про людину так само існує довше, ніж сама людина.

****
Найдорожче для людини – це думка, а вся солодкість думки – в рідній мові. Ворог може захопити територію. Він може сплюндрувати міста й села. Але доки живе душа народу – народ безсмертний. Вмирає душа – вмирає й народ. Без мови нема народу. Він зникає з лиця землі, як древні ацтеки. Чи не тому ворог зазіхає найперше на мову народу, який він хоче уярмити?

****
Не обставляй себе сірими нікчемами, йдучи на діло велике, бо й сам посірієш!

****
Стаєш безпорадним, коли не знаєш, з ким боротися, що долати.

****
Таємниця свободи не в Божій мовчазній всемогутності, а в людському крику незгоди.

****
Труднощів не існує лише для тих, хто не здатен розмірковувати.

****
Хто починає з утрати незалежності суджень, кінчає втратою сил душевних.

Національна спілка письменників України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *