Зібралася вся Спілка письменників з приводу поховання Корнійчука.
— Пропонуємо вшанувати пам’ять хвилиною мовчання.
— Багато! — кричить із зали Лукаш.
***
На зборах НСПУ письменник С. знову повертається до зали засідань. Підійшовши скраю до ряду, питає:
— Пробачте, будь-ласка, це я вам наступив на ногу, коли йшов у туалет?
— Так.
— Спасибі. Значить це таки той ряд, де моє місце.
***
Микола Лукаш сварився з головним редактором «Барвінка» за те, що цей дитячий журнал почав видаватися ще й російською мовою.
— Так ви тоді обов’язково перекладіть грамотно свою назву. Знаєте, як ця квітка — «барвінок» називається в мсклів?
— Ні, — здивувався той.
— «Могільнік!».
***
Ганс-Хрістіан Андерсен був відомий тим, що ніколи не дбав про свій одяг.
Його старий потертий плащ добре знав увесь Копенгаген. Одного разу якийсь чоловік зачепив Андерсена на вулиці та в’їдливо запитав:
— Оцей злиденний предмет на вашій голові називається капелюхом?
Андерсен спокійно відповів:
— А оцей злиденний предмет під вашим капелюхом називається головою?
