Якщо вже нині на слуху білоруська тема, то кілька слів про повість Володимира Короткевича «Дике полювання короля Стаха». Цей історичний детектив було опубліковано 1964 року, але й нині він читається емоційно, з інтересом. Усе в цьому творі доладно: історична атмосфера передана точно, з цікавими деталями, сюжет небанальний, цікаві людські типи, а головне: мені близким є розуміння виродження білоруської шляхти, що його показує Короткевич.
А ще у цій повісті дуже важливою є тема жорстокості людини, жорстокості, що переростає в садизм.
Усі ми знаємо, якими добрими і тихими є білоруси. От звідки у них взявся тиран Лукашенко?! А все не так просто: дике полювання короля Стаха — це справжня метафора того, що відбувається в Білорусі нині.
Хто не читав повість — дуже раджу.
Якщо є така література, як повість Володимира Короткевича, нація не приречена. До речі, Короткевич, що вчився у Київському університеті, згадав у цій повісті і свою alma mater, і Шевченка. Один з героїв у часі заворушень у Київському університеті 19 ст. просить записати його українцем. Тож нині ми теж білоруси.
Роксана Харчук
