Якщо б сонце раптово згасло – то ми б про це дізнались через вісім з половиною хвилин. Вісім з половиною хвилин на Землі все ще було б світло і тепло, в силу відстані від нас до сонця та обмеженої швидкості світла. Але найдивовижніше – це те, що коли ми дивимось на Сонце, то ми дивимось у минуле. Бо бачимо світло, котре було там вісім з половиною хвилин тому.
Якщо вже нині на слуху білоруська тема, то кілька слів про повість Володимира Короткевича «Дике полювання короля Стаха». Цей історичний детектив було опубліковано 1964 року, але й нині він читається емоційно, з інтересом. Усе в цьому творі доладно: історична атмосфера передана точно, з цікавими деталями, сюжет небанальний, цікаві людські типи, а головне: мені близким є розуміння виродження білоруської шляхти, що його показує Короткевич.
Мене — досі не можу збагнути з якої причини? — додали колись до групи в соцмережі з промовистою назвою «Дюссельдорф». Група – як група. Там вирішують якісь свої емігрантські справи товаріщи, які залишили пострадянські країни і перебрались до цього знаного німецького міста.
Зацікавився хто автор біло-червоно-білого прапору Білорусі. Звісно, що він сягає своїм корінням значно давнішої історії, але хто саме автор сучасного варіанту. Насичена біографія у людини, як виявилось. Автор прапору Клавдій Дуж-Душевський — білоруський культурний і громадський діяч, архітектор, видавець, публіцист і соціаліст.
