Культура

Преображення старих книжок

У добірному товаристві Донів — Кіхота і Жуана.
З першим стрічаюся після тридцятилітньої розлуки, з другим здибався років 5 тому, але щось мені тоді завадило завершити розмову. Яким же тепер видасться це спілкування?

Певен, буде несподіванка.
Справа не у вікових напиленнях та нашаруваннях, не у тому, що «не час минає, а минаєм ми». Річ аж геть банальна: тут, у пущі, за десятки кілометрів од домашньої книгозбірні з читвом особливо не поперебранчаєш.

Книжки прибувають з оказією.
І це дисциплінує.

Класна, скажу вам, нагода читати поволечки, з павзами, смакуючи кожен абзац, відтягуючи фінальну фразу.

Якщо не гнати книжкові сторінки, вони не захекуються, не гублять між рядками думки, не тарабарять скоромовкою, не забувають вам повідати найголовніше.

Отак преображаються мудрістю старі книжки.

Валерій Ясиновський

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.