Культура

Розвінчання російського історичного міфу

До цієї статті навзаєм мене спонукала стаття генерала Пітера Звека. Це не є спростування написаного генералом Звеком (до речі, чудовим знавцем Росії, який — знаю з особистих розмов з ним — здатен зрозуміти природу речей), це скоріше ще одна спроба пояснити людям за межами України, що «тисячолітня історія» Росії є не що інше, як міф.

Моя боротьба на історичному полі почалася понад двадцять років тому як реакція на одну вельми цікаву публікацію журналу «National Geographic» про татаро-монгольське нашестя, у якій історичні, географічні, культурні й інші факти, події та явища розглядалися з використанням одного-єдиного означення — Russian (російський, російська, російське, російські).

Я написав тоді досить злий лист-спростування до редакції журналу, нагадавши, що теперішня назва Росії появилася в історії «завдяки» Петрові І аж у 1723 році, коли він завважав себе імператором всього, чого зумів на той час пригребти до свого Московського царства і своїм указом проголосив Російську імперію.

Йшлося в листі про історію, вкрадену Московією в Русі-України.

Прикметно, що редакція журналу «National Geographic» у листі-відповіді погодилася зі мною щодо «stolen history» (вкраденої історії), але виправдала свою «правоту» тим, що їм так «convenient» (зручно, значить).

***
На превеликий жаль, історики не поспішають розвінчувати російські історичні міфи. Скорше, навпаки підтримують і поширюють їх, зокрема, з легкої руки відомого історика з середовища «російської еміграції» Ґеорґія Вернадського — сина славетного нашого вченого і першого президента Всеукраїнської Академії Наук (ВУАН) Володимира Вернадського.

Не спромігся на це навіть Орест Субтельний, видатний історик в зарубіжжі і автор чи не кращої історії України «Ukraine: A History».

Розвінчування російських історичних міфів стало предметом зацікавлень істориків-аматорів, які завдяки своїм напрацюванням стають авторитетними істориками-фахівцями. Найбільше зробив у цій царині Володимир Білінський, склавши тритомну працю «Країна Моксель, або Московія».

Ми зараз думаємо над тим, ЯК би здійснити переклад цієї праці англійською мовою і зробити її доступною для світу. Це — праця, яка є особливо актуальною у зв’язку з агресивними амбіціями Росії щодо цілого світу.

Тим часом ми сподівалися, що історики в Україні й історики України та Росії на заході нарешті запропонують популярну працю, в якій було б розвінчано російський історичний міф, який пояснює і прояснює історичну природу сучасної російської агресії щодо цілого світу, а передусім — щодо України, без історичної спадщини (legacy) якої імперські амбіції, й «вєлєчіє» Московії, її претензії на використання історичної назви Русі-України розсипаються на порох.

На жаль, цього не сталося і не стається, хоч я постійно капаю на мізки професійних істориків — особливо в останні роки.

Цим текстом я ще раз звертаюся до істориків підставити свої плечі нашому задумові підготувати й видати компактне популярне видання (на 150-200 сторінок) з метою розвінчування й пряснення московського історичного міфу, до творення якого доклали рук і низка корумпованих Москвою українських учених-малоросів.

Таке видання може й повинне стати бестселлером.

***
Прохання до істориків, які бажають узяти участь у проекті, зголошуватися в приват або на елетронну пошту: dr.volodymyr.ivanenko@gmail.com.

МИ НЕ МОЖЕМО ПРОДОВЖУВАТИ ГРАТИ В МОВЧАНКУ.

Володимир Іваненко
Український Університет

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.