Йти попереду,
Йти без упину –
Високо й гордо
Нести чоло…
Ладен згоріти
В темну вуглину,
Лише б від цього
Світліше було.
(Вадим Крищенко. Тепла прорість. Київ. 1963)
1 квітня Вадиму Крищенку — 90. Поважний ювілей, до якого поет-пісняр підійшов з не менш 
величним ужинком – понад 1000 пісень у його творчому доробку. Феноменальне досягнення.
“Ваші вірші, як пісня”, — сказав авторові-початківцю Андрій Малишко. Київський університет, літературна студія, Юрій Мушкетик, Василь Симоненко… Фантастичне коло друзів і недругів…
Перша збірка не могла бути инчою, ніж радісно-романтичною. І справа навіть не в ідеологічних віршах, які тут є, – цього покоління ми не зрозуміємо без історико-політичного контексту. Але я не зустрічав жодного наступного покоління, яке би так радісно вітало весну свого життя.
Євген Баран
